РЕЛОКАЦІЯ ДЛЯ ДЖУНІВ
У професії айтішника є багато заманливих рис. Зарплата у доларах, перспектива взяти участь у розробці техніки майбутнього, а також можливість подорожей або навіть переїзду в іншу країну.
Тож, настільки легко змінити місце проживання українському ІТ-фахівцю? Ми розповімо про кілька способів офіційно працювати за кордоном.
1. Піти в аутсорсингову компанію в Україні
Із топ-10 українських ІТ-компаній дев’ять – аутсорсингових. В цих роботодавців вакансій вистачає, вони постійно оновлюються. Одним з найвідоміших гравців на ринку інформаційних технологій в Україні є Epam, багато в чому завдяки своїй програмі з релокації. Senior-розробник Сергій Слободян розповідає (https://dou.ua/forums/topic/20530/) про свій досвід переміщення у компанію UBS, штат Нешвілл, США: “Epam при переїзді платить майже за все. Він оплачує документи для оформлення віз для всієї родини, власне самі візи, переліт з двома сумками на кожного, таксі, оренду квартири і оренду машини на перший місяць. Більше того, компанія дає безвідсотковий кредит на рік у розмірі 10 тисяч, який віднімає із зарплати щомісяця”. Звучить казково, мабуть тому на противагу працівник отримує лише 9 днів відпустки щороку. Також при переїзді з Epam ви маєте заключити договір, що пробудете з цією компанією не менше, ніж 2 роки. Інакше – зобов’язані відшкодувати плату за релокацію.
Українські аутсорсингові компанії, де є програми релокації
– Luxoft https://career.luxoft.com/relocation/
– GlobalLogic https://www.globallogic.com/ua/landing/relocation-to-germany/#subnav, https://www.globallogic.com/ua/who-we-are/locations/#engineering_centers
– DataArt https://dataart.ua/career/relocation
– Eleks https://careers.eleks.com/benefits/
На жаль, плани на найближчий рік по релокації спеціалістів за кордон у більшості українських компаній не амбіційні (статистика за лютий 2019 року).
2. Влаштуватись відразу в іноземну компанію
Сміливіший варіант для тих, хто не хоче чекати підвищення в українській компанії – відразу піти на джуніора в іноземний офіс. Важливо показати себе людиною, що може і готова швидко навчатися. Олександр Іванов знайшов позицію Junior Frontend Developer у мадридському офісі Zooplus. Розказує (https://dou.ua/lenta/articles/move-to-madrid/), як це йому вдалось: “Співбесіди розпочалися у жовтні 2015-го, а до роботи я приступив у середині лютого наступного року. Першою була технічна співбесіда скайпом із Senior Frontend Developer з центрального офісу в Мюнхені. Через кілька днів після цього прийшло тестове завдання. Потім запросили на співбесіду в Мадрид. Візу на цьому етапі слід було оформлювати самостійно (у мене вже була відкрита туристична)”. Не обійшлось без удачі, адже в Іспанії пропозицій значно більше, ніж претендентів на вакансію. Через тиждень після останньої співбесіди у мюнхенському офісі заключили офер (офіційне запрошення на роботу). Потім роботодавець подав запит у Міністерство праці, а Олександр – копію оферу у посольство. За таких умов дозвіл на постійне проживання видається і поновлюється щороку, поки людина працює, не порушує закон і платить податки. “Через кілька тижнів після оферу мав усе на руках, ще через кілька днів був в Іспанії”. У цьому випадку в офер входила невелика разова виплата грошей — 2000 євро, що вистачило на перші 2 місяці оренди житла у Мадриді.
3. Потрапити в аутстаф компанію
Аутстаф компанія займається продажем робочої сили для іноземних проектів. Перш за все, рекомендуємо дізнатись у потенційних роботодавців, які витрати по переїзду вони готові сплатити самі: оренда житла, оформлення документів. Семен Черкасов (https://nakipelo.ua/it-relokatsiya-uehat-nelzya-vernutsya/), software engineer з Харкова, оповідає, як було в нього: “Стартап, у якому я працював, був куплений австрійською компанією. Там вирішили зробити офер всій українській команді й об’єднати з командою у Барселоні. Нам надали суму, на яку ми можемо зняти тимчасове житло”. Перед цим співбесіди проходять у скайпі, а тестові завдання виконуються онлайн. Переїзд й оренда житла може вийти до 4000 євро. В Іспанії програмісти отримують середні зарплати і тому не дуже виділяються на фоні працівників інших сфер.
4. Побувати на hiring-заході
Володимир Котюк переїхав у 24 роки у Ванкувер, щоб працювати в Amazon (https://ain.ua/2017/03/17/vladimir-kotyuk-amazon-o-pereezde-v-kanadu/). До цього Java-розробник здобував досвід у GlobalLogic. Дізнавшись, що у Києві відбудеться хайринг-івент від американського гіганта, надіслав резюме. А співбесіду проводили безпосередньо на самій події. Такі заходи проходять регулярно по всьому світу приблизно чотири рази на рік. На сайті Amazon відкрита інформація про розклад. “Мені написали амазонівскі рекрутери, потім надіслали завдання з певним дедлайном. Я його вирішив, і мені призначили співбесіду в Києві, в рамках цього івенту. Інтерв’ю було довгим, майже чотири години. Не можу сказати, що було складно – швидше, нервово”. Володимира запросили у Канаду. Amazon сам займався робочою візою і дав фіксовану суму на переселення. Етап від співбесіди до переїзду зайняв рік.
Відмінності у корпоративній ієрархії. У Канаді і США набагато складніше просунутися по роботі, ніж в Україні. Тому рівні middle, а тим більше senior в Америці мають набагато більше ваги. В Україні так склалося через аутсорс – компанії самі зацікавлені в тому, щоб їх розробники займали позиції якомога вище, щоб продавати їх послуги за більше грошей.
Плюси переїзду – це новий досвід і контакти. В Україні розробник може заробляти більше. Але з іншого боку, за кордоном це цілком легальний дохід і міжнародний досвід. Що деяким спеціалістам набагато важливіше.
Звісно, варто пам’ятати, що релокація – це не квиток в один бік, якщо не подобається – повертаєшся назад.
