Природний газ залишається одним із ключових ресурсів для опалення осель, роботи промисловості та стабільності енергосистеми України. У умовах війни, коли інфраструктура зазнає регулярних ударів, питання надійного постачання набуває критичного значення. Країна вже кілька років демонструє здатність забезпечувати себе блакитним паливом без прямих поставок із Росії, спираючись на внутрішні можливості, європейські партнерства та стратегічні запаси.
Сьогодні Україна видобуває близько 17 млрд куб. м газу на рік, імпортує значні обсяги через диверсифіковані європейські маршрути та активно використовує одні з найбільших у Європі підземних сховищ. У 2025 році через пошкодження видобувних потужностей імпорт сягнув рекордних 6,47 млрд куб. м — майже у дев’ять разів більше, ніж у 2024-му. Ці цифри ілюструють як виклики, так і стійкість системи.
Механізм забезпечення газом поєднує три основні складові: власний видобуток, імпорт із європейського ринку та буфер у вигляді підземних сховищ. Розглянемо кожну з них детально, щоб зрозуміти, як саме формується газовий баланс країни.
Власний видобуток газу: основа незалежності попри виклики
Основний обсяг газу Україна отримує з власних родовищ. Головний гравець — група НАК «Нафтогаз України» через дочірню компанію «Укргазвидобування». Приватні компанії також нарощують частку, демонструючи гнучкість і швидкість у відновленні.
Ключові регіони видобутку — Дніпровсько-Донецька западина (Полтавська та Харківська області), Карпатський регіон та шельф Чорного моря. Саме східні родовища традиційно забезпечують левову частку — до 70-80% загального видобутку. Однак саме вони найбільше постраждали від російських обстрілів у 2025 році.
У 2024 році видобуток перевищував 19 млрд куб. м. У 2025-му він знизився на 10,6% — до 16,97 млрд куб. м. Причина — масовані удари по газовидобувних об’єктах НАК «Нафтогаз України». У лютому та жовтні 2025 року втрати сягали 50-60% потужностей у певні періоди. Попри це, фактичний результат перевищив песимістичні прогнози на 2,4 млрд куб. м. Приватні компанії змогли наростити видобуток на 14%, частково компенсувавши втрати державного сектору.
З 2022 року в Україні пробурили понад 500 нових свердловин, з них 136 — у 2025-му. Компанії впроваджують сучасні технології інтенсифікації, відновлюють пошкоджене обладнання в стислі терміни. Це дозволяє зберігати видобуток на рівні, близькому до довоєнного, навіть в умовах постійних загроз.
Видобуток — це не просто цифри в балансі. Це сотні тисяч робочих місць, податки до бюджетів регіонів та основа енергетичної безпеки. Чим більше власного газу, тим менше залежність від зовнішніх факторів і коливань цін на європейському ринку.
Імпорт газу: повна диверсифікація європейськими маршрутами
З 2015 року Україна не купує газ безпосередньо в Росії. Постачання повністю диверсифіковані через європейський ринок. Газ надходить фізично у реверсному режимі — європейські трейдери продають ресурс, а він тече трубопроводами у зворотному напрямку завдяки модернізованим інтерконекторам та роботі Оператора ГТС України.
У 2025 році імпорт сягнув 6,47 млрд куб. м — найвищого показника за останні п’ять років. Основним імпортером виступила НАК «Нафтогаз України» (понад 5,5 млрд куб. м), яка забезпечує газом населення, виробників тепла та бюджетні установи в рамках спеціальних обов’язків. Приватні компанії та Оператор ГТС також закуповували ресурс.
Основні напрямки імпорту у 2025 році:
- Угорщина — 2,94 млрд куб. м (45,5%)
- Польща — 2,1 млрд куб. м (32,5%)
- Словаччина — 1,33 млрд куб. м (20,5%)
- Трансбалканський коридор — близько 0,1 млрд куб. м (1,5%)
Польський напрямок особливо важливий, бо відкриває доступ до скрапленого природного газу (LNG) зі США та інших країн через термінал у Свіноуйсьце. Польська компанія Orlen активно нарощує поставки LNG в Україну — у 2026 році планується збільшити обсяги більш ніж на 40%, до понад 1 млрд куб. м. Грецька DEPA також постачає американський LNG через Трансбалканський коридор.
У січні-квітні 2026 року імпорт склав 2,21 млрд куб. м — у 2,1 раза більше, ніж за аналогічний період 2025-го. Частки країн дещо змінилися: Польща вийшла на перше місце (близько 47%), Угорщина — 35%, Словаччина — 13%, південний маршрут — 5%. Потужності інтерконекторів постійно збільшуються — наприклад, з Польщею домовилися про зростання на 20% і більше.
Імпорт — це не слабкість, а інструмент гнучкості. Коли власний видобуток тимчасово падає через обстріли, європейський ринок дозволяє швидко компенсувати дефіцит. Контракти на LNG та довгострокові домовленості з європейськими партнерами роблять систему стійкішою.
Підземні сховища газу: стратегічний резерв та баланс сезонів
Україна володіє одними з найбільших підземних сховищ газу (ПСГ) в Європі — загальна місткість дозволяє зберігати десятки мільярдів кубометрів. Вони виконують роль природного акумулятора: влітку, коли споживання низьке і ціни часто привабливіші, газ закачують; узимку, коли добове споживання сягає 100-150 млн куб. м, його відбирають.
Для опалювального сезону 2025/2026 цільовий рівень накопичення становив 13,2 млрд куб. м станом на 1 листопада 2025 року. Попри низькі стартові запаси на початку 2025-го та пошкодження видобутку, країна змогла наблизитися до цієї позначки завдяки інтенсивному імпорту. До кінця січня 2026 року доступні запаси (без технічного газу) становили близько 7,5 млрд куб. м.
Сховища виконують ще одну важливу функцію — режим «митного складу». Європейські компанії можуть зберігати газ в українських ПСГ, а потім повертати його до ЄС або використовувати для потреб Молдови. Це робить Україну частиною загальноєвропейської газової інфраструктури та приносить додаткові доходи.
Підготовка до зими — це складний процес, що включає контрактування імпорту заздалегідь, оптимізацію маршрутів і постійний моніторинг. У 2025 році довелося імпортувати додатково близько 4,4 млрд куб. м саме через наслідки атак на видобуток. Система впоралася без газових блекаутів для населення.
Газовий баланс та перспективи на найближчі роки
Газовий баланс України формується з трьох джерел: власний видобуток (близько 17 млрд куб. м у 2025-му), імпорт (рекордні 6,47 млрд куб. м) та відбори зі сховищ. Споживання за роки війни скоротилося порівняно з довоєнними 25-27 млрд куб. м, однак сезонні піки залишаються високими.
У 2025 році комбінація власного ресурсу та імпорту дозволила пройти найскладніший період. У 2026 році імпорт триває, але його обсяги залежать від темпів відновлення видобутку, погодних умов та ефективності заходів з енергозбереження. НАК «Нафтогаз України» продовжує укладати контракти на LNG та розширювати потужності імпорту.
Країна активно інвестує в нові свердловини, модернізацію ГТС та диверсифікацію маршрутів. Зростає частка LNG зі США, що зменшує ризики прив’язки до одного постачальника. Паралельно розвиваються програми енергоефективності та відновлюваної енергетики, які поступово знижують загальну потребу в газі.
Україна довела здатність забезпечувати газом населення та економіку навіть у найважчі періоди 2025 року, коли видобуток тимчасово падав на половину, а імпорт довелося збільшити в рази.
Диверсифікація маршрутів через Польщу, Угорщину, Словаччину та Трансбалканський коридор, а також доступ до американського LNG зробили систему набагато стійкішою, ніж це було до 2015 року.
Підземні сховища та швидке відновлення пошкоджених об’єктів залишаються ключовими елементами, які дозволяють балансувати сезонні коливання та реагувати на зовнішні виклики.
Енергетична безпека — це не лише про кубометри сьогодні. Це про інвестиції в нові потужності, надійні партнерства з європейськими країнами та послідовну політику зменшення залежності. Україна продовжує цей шлях, поєднуючи власний видобуток, розумний імпорт та стратегічні запаси. Результат — стабільне теплопостачання взимку та впевненість у тому, що блакитне паливо буде доступним для домогосподарств, підприємств і комунальної сфери незалежно від зовнішніх обставин.