Дмитро Шепелєв увійшов в український телевізійний простір у 2004 році як молодий енергійний ведучий ранкового шоу на каналі М1. Його голос швидко став впізнаваним для тисяч глядачів, які починали день під бадьорі розповіді та легкі жарти. За кілька років він встиг попрацювати з майбутнім президентом Володимиром Зеленським у комедійному форматі, а його ім’я асоціювалося з яскравими проєктами на Інтері та Новому каналі.
Проте кар’єра цього білоруського шоумена не обмежилася українськими студіями. У 2009 році він остаточно обрав московський напрямок, де отримав пропозиції від федеральних каналів. Згодом його діяльність набула іншого відтінку: участь у заходах в анексованому Криму, робота на російських пропагандистських майданчиках і спроби повернутися в ефір уже в нових реаліях. Сьогодні, у 2026 році, Шепелєв залишається медіа-персоною, яку в Україні згадують переважно в контексті санкцій та вибору, зробленого багато років тому.
Його шлях — це історія таланту, харизми та рішень, які розділили ставлення до нього на дві частини. З одного боку — успішний старт у Києві та співпраця з українськими зірками. З іншого — перехід до Росії, санкційний перелік і робота в окупованих територіях. Розглянемо детальніше, як усе відбувалося.
Ранні роки та перші кроки в медіа
Народився Дмитро Андрійович Шепелєв 25 січня 1983 року в Мінську. З шести років серйозно займався спортом: водне поло, плавання, теніс. У юніорському тенісі навіть входив до топ-10 Білорусі. Середню освіту здобув у гімназії № 11, а у 2005 році з відзнакою закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету. Дипломна робота стосувалася теорії та практики комерційного радіомовлення.
Ще школярем він почав пробувати сили на телебаченні: роздавав листівки, працював у масовці, записався до школи телеведучих. У дев’ятому класі став ведучим молодіжної програми «5х5». Паралельно вів передачі на радіо «Альфа радіо», а згодом на «Unistar», де продюсував ранкові шоу, брав інтерв’ю у світових зірок і навіть коментував церемонію «Греммі». Цей досвід сформував його стиль: живий, імпровізаційний, з легкістю спілкування з будь-якою аудиторією.
У 2010 році він продовжив освіту на відділенні візуальної культури Європейського гуманітарного університету в Литві. Проте справжній прорив настав не на батьківщині, а після переїзду.
Старт в Україні: Київ, М1 та перші успіхи
У 2004 році Шепелєва запросили до Києва на музичний канал М1. Він почав вести ранкове шоу «Guten Morgen». Для молодого ведучого з Мінська це стало справжнім трампліном. Українська аудиторія швидко оцінила його природну харизму, вміння тримати ефір і створювати легку атмосферу навіть у ранкові години.
Паралельно він поєднував роботу з білоруськими проєктами до 2008 року. Саме тоді на Новому каналі вийшла «Фабрика зірок-2», де він також з’явився як ведучий. Цей формат приніс йому додаткову популярність серед молодої аудиторії. Українські продюсери цінували його універсальність: він міг вести і музичні, і розважальні, і комедійні передачі.
У 2011 році Шепелєв став одним із ведучих шоу «Розсміши коміка» на Інтері. У складі журі були Володимир Зеленський, Євген Кошовий, а згодом Михайло Галустян. Саме в цій програмі майбутній президент України часто сміявся від душі разом із командою. Для багатьох це стало пам’ятним етапом українського телебачення початку 2010-х.
Пізніше, у 2013 році, він вів «Одну родину» на Інтері, а у 2015 — «Співай як зірка» на каналі «Україна». Ці проєкти закріпили за ним репутацію універсального шоумена, здатного працювати в різних форматах і з різними зірками.
Особисте життя: Жанна Фріске, син Платон та книга спогадів
Паралельно з кар’єрою розгорталася особиста історія. У 2011–2012 роках почалися стосунки з російською співачкою Жанною Фріске. У 2013 році в них народився син Платон. Жанна боролася з тяжкою хворобою — раком головного мозку. Дмитро підтримував її під час лікування, зокрема в США.
Після смерті Жанни 15 червня 2015 року Шепелєв став опікуном сина. Він вів тривалу боротьбу за право виховувати Платона з батьками співачки. У 2016 році вийшла його книга «Жанна», де автор описав історію кохання, хвороби та внутрішньої сили дружини. Книга стала бестселером у Росії та викликала широкий резонанс.
Сьогодні Платону близько 13 років. Хлопчик дуже схожий на маму — це неодноразово відзначали в медіа. Шепелєв публічно ділиться моментами їхнього життя, підкреслюючи, що пам’ять про Жанну залишається важливою частиною їхньої родини. У 2026 році він вперше за довгий час розповів, як вони з сином переживають чергову річницю її відходу.
Концерт у Криму, санкції та зміна вектора
У червні 2014 року Шепелєв вів великий концерт в анексованому Росією Криму. Захід був присвячений «приєднанню» півострова. Ведучий вітав глядачів із «величною подією», на яку, за його словами, кримчани чекали понад двадцять років. Цей виступ став переломним моментом у сприйнятті його постаті в Україні.
У січні 2018 року Дмитра Шепелєва внесли до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України. Це рішення ухвалили на підставі звернень державних органів. З того часу його поява в українському медіа-просторі стала неможливою в легальному форматі.
Реакція на повномасштабне вторгнення та робота в окупованих територіях
24 лютого 2022 року Шепелєв опублікував емоційне звернення в соціальних мережах. Він написав, що йому соромно за дії Росії, попросив вибачення в друзів-українців і згадав, як його син іде до школи, а друзі в Києві ховаються в бомбосховищах. Пост викликав неоднозначну реакцію: хтось побачив щирість, хтось — запізнілу спробу виправдатися.
Однак уже в 2023 році ведучий приїхав до Маріуполя, де знімав шоу про тварин «У колі друзів» для каналу «Росія-1». Проєкт позиціонувався як розповідь про «порятунок» тварин після обстрілів. Для української аудиторії це виглядало як пряма співпраця з пропагандистським каналом країни-агресора.
У 2024 році Шепелєва замінили в цьому шоу на іншого ведучого. Він втратив і радіо-подкасти. Проте не припинив спроб повернутися в ефір.
Де зараз Дмитро Шепелєв у 2026 році
Станом на середину 2026 року Шепелєв проживає в Росії. Він активно веде Instagram, публікує сімейні фото з сином Платоном та новою обраницею. ЗМІ повідомляють, що він працює над пілотним випуском музичного проєкту «Кохання з першої ноти» для одного з російських телеканалів. Деякі російські видання називають його «безробітним вдівцем Жанни Фріске», підкреслюючи спроби реанімувати кар’єру.
В Україні його ім’я залишається в санкційному списку. Будь-яка співпраця з ним для українських медіа чи платформ заборонена. Його постать часто згадують у контексті дискусій про відповідальність медіа-персон за вибір сторони під час війни.
Ключові телевізійні проєкти Дмитра Шепелєва
| Рік | Проєкт | Телеканал | Країна |
|---|---|---|---|
| 2004 | Guten Morgen | М1 | Україна |
| 2008 | Фабрика зірок-2 | Новий канал | Україна |
| 2008–2009 | Можеш? Заспівай! | Перший канал | Росія |
| 2011 | Розсміши коміка | Інтер | Україна |
| 2013 | Одна родина | Інтер | Україна |
| 2015 | Співай як зірка | канал Україна | Україна |
| 2023 | У колі друзів (Маріуполь) | Росія-1 | Росія (окупована територія) |
Інформація про проєкти базується на даних з uk.wikipedia.org та 24tv.ua.
Шепелєв залишається прикладом того, як медіа-кар’єра може перетинатися з великою політикою та особистими виборами. Його ранні українські проєкти досі згадують з теплом ті, хто зростав на цих передачах. Пізніші рішення сформували інший образ — людини, яка обрала працювати в системі, що веде війну проти України. У 2026 році він продовжує шукати своє місце в російському телевізійному ландшафті, тоді як в Україні його діяльність офіційно визнана такою, що становить загрозу національній безпеці.
Син Платон росте, і саме через нього пам’ять про Жанну Фріске залишається живою в публічному просторі. Кар’єра Шепелєва демонструє, наскільки тонкою може бути межа між популярністю та відповідальністю в часи, коли кожне слово та кожен проєкт набувають особливого значення.