8 квітня православні віряни в Україні вшановують пам’ять святих апостолів Іродіона, Агава, Асинкрита, Руфа, Флегонта та Єрма — учнів із числа сімдесяти, яких сам Христос послав на проповідь. У 2026 році цей день збігається з Великою середою Страсного тижня, коли Церква згадує і зраду Юди, і глибоке покаяння грішниці, яка омила ноги Спасителя миром. Таке поєднання надає дню особливої сили: воно протиставляє вірність і відступництво, любов і сріблолюбство, мужність і страх.
Ці апостоли не входили до числа дванадцяти найближчих учнів, проте їхній подвиг став не менш значущим для становлення Церкви. Вони пройшли дорогами Римської імперії, засновували громади, терпіли переслідування і прийняли мученицьку смерть. Їхній приклад досі надихає вірян зберігати вірність Христу навіть тоді, коли це вимагає жертв.
У нашій традиції цей день — не просто дата в календарі. Це нагода замислитися над власною готовністю нести слово Боже у світі, де часто панують інші цінності. Особливо промовисто це звучить у 2026 році, коли Велика середа випадає саме на 8 квітня, а Великдень — на 12 квітня.
Біблійні основи свята апостолів від сімдесяти
Євангеліє від Луки (глава 10) описує, як Господь призначив ще сімдесят учнів і послав їх «по двоє поперед Себе в кожне місто й місце, куди Сам мав іти». Він дав їм чіткі настанови: не брати з собою гаманця, не вітатися з кожним по дорозі, їсти те, що пропонують, зцілювати хворих і проголошувати, що «наближилося Царство Боже».
Учні повернулися з радістю, кажучи: «Господи, і біси коряться нам в ім’я Твоє!». Христос відповів, що бачив сатану, який упав з неба, як блискавка, і наділив їх владою наступати на змій та скорпіонів. Цей епізод показує: проповідь — це не справа лише обраних дванадцяти. Господь потребує багатьох трудівників, бо «жнива великі, а робітників мало».
Саме тому Церква окремо вшановує апостолів від сімдесяти — вони стали першими «рядовим» воїнами Христовими, які понесли Благу Звістку туди, куди не дійшли ноги дванадцяти.
Подвиги та життєвий шлях святих апостолів
Кожен із цих шести мав свій шлях, але всіх їх об’єднувала безкомпромісна вірність. Апостол Іродіон, родич апостола Павла по плоті, походив із Тарса Кілікійського. Павло вітає його в Посланні до Римлян (16:11). Іродіон супроводжував Петра і Павла, а згодом став єпископом у грецькому місті Патри. Там він навернув багатьох язичників і юдеїв. Заздрісники схопили його, били, каменували, били палицями по голові і навіть завдали ножового поранення. Здавалося, він помер, та Божа благодать зберегла його. Пізніше Іродіон трудився в Римі разом із апостолом Петром і прийняв мученицьку смерть за часів Нерона.
Апостол Агав мав дар пророцтва. У Діях апостолів (11:27-28) описано, як він передбачив великий голод за часів імператора Клавдія, що справді стався в Антіохії. Пізніше, в Єрусалимі, Агав взяв пояс Павла і зв’язав собі руки й ноги, пророкуючи: «Так зв’яжуть юдеї в Єрусалимі того чоловіка, кому належить цей пояс» (Дії 21:11). Його слова справдилися. Агав проповідував у різних місцях і, за переказами, завершив життя мученицькою смертю в Антіохії.
Апостол Асинкрит став єпископом у Гірканії (Мала Азія). Руф — єпископом у Фівах (Греція). Флегонт трудився в місті Марафон у Фракії. Єрма — у Далматії. Кожен із них засновував християнські громади на нових землях, часто серед ворожого оточення. Більшість завершили шлях насильницькою смертю — за те, що не зреклися Христа. Їхні імена збереглися в церковних календарях саме тому, що їхній подвиг став частиною фундаменту, на якому стоїть Церква вже майже дві тисячі років.
| Ім’я святого | Біблійна згадка / роль | Місце служіння | Подвиг |
|---|---|---|---|
| Іродіон | Родич Павла (Рим. 16:11) | Патри (Греція), Рим | Тортури, ножове поранення, мученицька смерть за Нерона |
| Агав | Пророк (Дії 11; 21) | Антіохія, Єрусалим | Пророцтва про голод і узи Павла; мученицька смерть |
| Асинкрит | Згадка в Рим. 16:14 | Гірканія (Мала Азія) | Єпископське служіння, мученицька кончина |
| Руф | Згадка в Рим. 16:13 | Фіви (Греція) | Єпископське служіння, мученицька кончина |
| Флегонт | Згадка в Рим. 16:14 | Марафон (Фракія) | Єпископське служіння, мученицька кончина |
| Єрма | Згадка в Рим. 16:14 | Далматія | Єпископське служіння, мученицька кончина |
Ці відомості про святих апостолів походять із церковних житій та біблійних текстів.
Велика середа 2026 року: особливий духовний акцент
У 2026 році 8 квітня — це не просто день пам’яті апостолів. Це Велика середа, третій день Страсного тижня. Церква згадує два протилежні образи: грішницю, яка в домі Симона прокаженого омила ноги Ісуса дорогоцінним миром і витерла їх власним волоссям, та Юду, який того ж дня пішов до первосвящеників і домовився зрадити Вчителя за тридцять срібників.
Євангеліє цього дня (Матвія 26:6-16 або Івана 12:1-8 у різних традиціях) підкреслює: прощення і любов важать більше за будь-які скарби. Грішниця, яку всі засуджували, стала прикладом великої любові, за яку їй простилися численні гріхи. Юда ж, один із дванадцяти, обрав срібло і втратив усе.
Пам’ять вірних апостолів від сімдесяти на тлі Великої середи звучить особливо гостро: вона показує, що навіть після зради одного учня Господь мав багатьох інших, які не відступили і продовжили Його справу ціною власного життя.
Літургійно цей день особливий: востаннє в році під час богослужіння відбуваються земні поклони. Після Великої середи вони скасовуються аж до Трійці. Віряни поспішають на сповідь, прибирають домівки, готують паски й крашанки — не лише фізично, а насамперед духовно.
Як провести день 8 квітня з користю для душі
У храмах правлять Літургію Передосвячених Дарів або інші служби Страсного тижня. Якщо є можливість — варто прийти, помолитися разом із громадою і почути євангельські читання. Дома можна прочитати відповідні уривки з Євангелія, помолитися святим апостолам про зміцнення у вірі та мудрість у прийнятті рішень.
Добре в цей день творити милостиню, допомогти комусь, хто потребує підтримки. Традиція радить тримати піст — для багатьох це означає сухоядіння або відмову від розваг. Головне — не формальність, а внутрішня зосередженість на тому, що Христос іде на хресні страждання заради кожного з нас.
У сім’ях корисно розповісти дітям про цих апостолів простими словами: «Були такі люди, які не бачили Христа на власні очі, як дванадцять учнів, але повірили і пішли проповідувати. Вони зазнали багато лиха, та не зреклися». Така розмова передає живу нитку традиції.
Молитва до святих апостолів
До цих святих звертаються з проханнями про допомогу в складних рішеннях, про захист від небезпек, про зміцнення віри. Їхній життєвий приклад показує: навіть коли здається, що все втрачено, Божа благодать може зберегти і підняти. Коротка щира молитва від серця має більшу силу, ніж довгі формальні тексти. Можна сказати просто: «Святі апостоли Іродіоне, Агаве, Асинкрите, Руфе, Флегонте і Єрмо, моліть Бога за нас, щоб дарував нам мужність і вірність до кінця».
Їхня кров і їхнє слово стали насінням, з якого виросла Церква. І сьогодні, коли ми чуємо їхні імена 8 квітня, ми ніби торкаємося тієї самої живої гілки, що тягнеться від Христа через століття до нас.
Церковне свято 8 квітня у 2026 році — це водночас і спогад про мужніх проповідників перших століть, і нагадування про вибір, який стоїть перед кожним у Страсний тиждень: залишитися з Христом чи відступити. Апостоли від сімдесяти обрали перше. Їхній приклад досі світить тим, хто шукає опори у вірі.