Спуститися на глибину 40-поверхового будинку, щоб сісти в поїзд — звучить як сцена з фантастичного фільму. Але саме так виглядає буденність для пасажирів станції Хун’яньцунь у китайському місті Чунцін. Її найнижча точка лежить на 116 метрів під поверхнею землі. Це офіційний світовий рекорд серед станцій метро станом на 2026 рік.
До 2022 року пальму першості впевнено тримала київська «Арсенальна». Потім гірський рельєф Чунціна і сміливість китайських інженерів змінили розклад. Тепер спуск туди займає до восьми хвилин ескалаторами, а вуха у багатьох закладає від перепаду тиску.
Чому взагалі будують метро так глибоко? Як виглядає цей підземний гігант зсередини? І хто ще входить до топ-списку найглибших станцій планети? Розберемо все по порядку.
Чому саме Хун’яньцунь стала рекордсменкою
Чунцін — місто на крутих пагорбах і урвищах. Район Юйчжун, де розташована станція, нагадує гігантські сходи з багатоповерхівок. Будівельникам довелося «прошивати» гору, щоб лінія 9 метро могла пройти там, де потрібно людям.
Глибина платформи по рівню рейок — 106 метрів. Найглибша точка всієї конструкції сягає 116 метрів. Різниця між двома головними входами становить понад 141 метр. Це майже половина висоти Ейфелевої вежі.
Пасажири з входу №4 спускаються сімома сегментами ескалаторів близько восьми хвилин. З входу №2 шлях трохи коротший — три рухомі доріжки і близько шести хвилин.
Станція відкрилася 25 січня 2022 року разом із лінією 9. Пізніше до неї приєдналася лінія 5. Конструкція — острівна платформа з сучасним дизайном, рельєфними колонами і художніми стінами. Всередині прохолодно, чисто і дивно тихо після галасливого міста нагорі.
Як будували найглибшу станцію метро
Роботи стартували в серпні 2017 року. Головну частину конструкції завершили лише в липні 2020-го. Три роки суцільної боротьби з породою. Будівельники використовували гірниче обладнання, прокладали вертикальні шахти глибше 100 метрів і застосовували спеціальний метод кріплення склепіння.
Кожен день робітники спускалися і піднімалися майже 40 хвилин пішки, поки не з’явилися робочі ліфти. Температура в тунелях іноді перевищувала комфортну, вологість була високою, а ризик обвалів — постійним. Незважаючи на це, станція стала не лише рекордною, а й отримала міжнародні нагороди за інженерну майстерність.
Чунцін взагалі вважають одним із найскладніших місць на планеті для будівництва метро. Тут лінії проходять крізь гори, над річками і під житловими кварталами одночасно. Хун’яньцунь — яскравий приклад того, як топографія диктує архітектуру.
Топ найглибших станцій метро світу
Ось актуальний рейтинг за глибиною (дані станом на 2026 рік):
| Місце | Станція | Місто / країна | Глибина (м) |
|---|---|---|---|
| 1 | Хун’яньцунь | Чунцін, Китай | 116 |
| 2 | Станції Пхеньянського метро | Пхеньян, КНДР | ~110 |
| 3 | Арсенальна | Київ, Україна | 105,5 |
| 4 | Золоті Ворота | Київ, Україна | 96,5 |
Дані зібрані на основі матеріалів WorldAtlas та Wikipedia.
Пхеньянське метро довгий час вважалося найглибшою системою в цілому, але точні цифри по окремих станціях там тримають у секреті. Київські станції займають одразу два місця в першій п’ятірці — це справжній європейський рекорд.
Київська «Арсенальна»: колишній чемпіон і символ стійкості
З 1960 року і аж до січня 2022-го саме «Арсенальна» тримала світовий рекорд. 105,5 метра під землею. Два ескалатори загальною довжиною понад 100 метрів. Спуск або підйом займає близько п’яти хвилин.
Станцію побудували на високому правому березі Дніпра. Геологія змусила інженерів заглибитися настільки, щоб уникнути нестабільних ґрунтів і підземних вод. Конструкція пілонна, без центрального залу — рідкісне рішення, більше схоже на лондонське метро.
Під час повномасштабного вторгнення «Арсенальна» стала одним із найбільших бомбосховищ Києва. Тисячі людей ночували на платформі, знаючи, що над головою — більше ста метрів надійного захисту.
Сьогодні вона залишається найглибшою станцією Європи і другою у світі. Для багатьох киян і туристів п’ятихвилинна подорож ескалатором — окрема атракція.
Що відчуває пасажир на такій глибині
Перше, що помічають майже всі — закладені вуха. Перепад тиску відчутний уже на половині спуску. Дехто порівнює відчуття з посадкою літака. Температура внизу стабільна і прохолодна цілий рік — приблизно 16–18 °C.
На Хун’яньцунь ескалатори йдуть один за одним, без довгих горизонтальних переходів. Це створює ефект нескінченного спуску. Багато хто знімає відео і викладає в соцмережі — станція стала місцевим туристичним магнітом.
На «Арсенальній» ескалатори швидші, але також довгі. Посередині є невеликий проміжний вестибюль, де можна перевести подих. Стеля висока, мармур і білі стіни створюють відчуття простору навіть на такій глибині.
Чому метро будують глибоко і що буде далі
Головні причини — рельєф, геологія і потреба зберегти історичну забудову на поверхні. У рівнинних містах станції часто лежать на 15–30 метрах. У гористих або з високим рівнем ґрунтових вод — набагато глибше.
Глибокі станції дорожчі в будівництві і експлуатації. Ескалатори споживають багато енергії, вентиляція складніша, аварійні виходи довші. Але іноді іншого виходу просто немає.
Чунцін продовжує розширювати мережу. Інженери вже говорять про можливі нові рекорди. Київське метро теж розвивається, хоча глибше за «Арсенальну» навряд чи піде — рельєф уже використано на максимум.
Найглибша станція метро в світі сьогодні — це не просто цифра в довіднику. Це історія про те, як людина підкорює гори зсередини, про години спуску і підйому, про інженерну впертість і про міста, які не бояться будувати вертикально. Хун’яньцунь доводить: навіть під 40-поверховою товщею землі можна створити зручний і красивий громадський простір.
А київська «Арсенальна» залишається нашим національним чемпіоном і нагадуванням, що іноді глибина — це не лише метри, а й захист.
