Станом на 1 липня 2026 року в Україні офіційно перебувало майже 9,98 мільйона пенсіонерів. Ця цифра стала історичним мінімумом за останні десятиліття. Ще на початку року їх налічувалося понад 10,16 мільйона, а за шість місяців кількість зменшилася більш ніж на 190 тисяч осіб.
Скорочення триває вже кілька років поспіль. У 2014-му пенсіонерів було 13,5 мільйона, у 2020-му — близько 11,1 мільйона. Війна, висока смертність серед людей похилого віку, виїзд за кордон і обов’язкова фізична ідентифікація для внутрішньо переміщених осіб і біженців суттєво вплинули на статистику.
Середній розмір пенсії на початку липня сягнув 7273 гривень. Для працюючих пенсіонерів цей показник вищий — майже 7994 гривні. Водночас майже кожен четвертий отримує близько 3500 гривень на місяць.
Актуальна кількість і динаміка останніх років
За даними Пенсійного фонду України, на 1 січня 2026 року на обліку стояло 10 167 150 пенсіонерів. До 1 квітня їх стало 10 051 015, а до 1 липня — 9 976 619 осіб. Зниження за другий квартал склало 74 396 людей.
Порівняно з початком 2025 року кількість зменшилася на 176,5 тисячі. За останні чотири роки втрата перевищила 740 тисяч. Основні причини — природне зменшення через вік, наслідки повномасштабної війни та припинення виплат тим, хто не пройшов ідентифікацію або має неактивні картки.
На контрольованій українською владою території залишається приблизно 29 мільйонів жителів, і частка пенсіонерів у цій структурі залишається високою, попри абсолютне скорочення їхньої кількості.
Жінки становлять 60,5 % від загального числа, чоловіки — 39,5 %. Ця пропорція майже не змінювалася протягом останніх років.
Структура пенсіонерів за видами виплат
Найбільша група — ті, хто отримує пенсію за віком. На них припадає 72,36 % усіх виплат. Друге місце займають пенсії по інвалідності — 15,05 %. Частка цієї категорії помітно зросла порівняно з довоєнним періодом через поранення та захворювання, пов’язані з війною.
Пенсії у разі втрати годувальника отримують 7,01 % осіб, за вислугу років — 5,04 %. Соціальні пенсії та довічне утримання суддів разом складають менше одного відсотка.
| Вид пенсії | Частка, % | Орієнтовна кількість |
|---|---|---|
| За віком | 72,36 | близько 7,22 млн |
| По інвалідності | 15,05 | близько 1,50 млн |
| У разі втрати годувальника | 7,01 | близько 0,70 млн |
| За вислугу років | 5,04 | близько 0,50 млн |
| Інші | 0,54 | близько 0,05 млн |
Дані Пенсійного фонду України станом на 1 липня 2026 року.
Зростання частки пенсій по інвалідності відображає реальні наслідки бойових дій. У 2018 році ця категорія становила лише 12,16 %.
Розподіл за розміром виплат
Структура доходів пенсіонерів також змінилася. Частка тих, хто отримує більше 10 тисяч гривень, зросла до 18,84 %. Найчисельніша група — люди з виплатами від 3001 до 4000 гривень (24,04 %). Від 5001 до 10 000 гривень отримують 36,52 % пенсіонерів.
До 3000 гривень дістається лише 3,37 % осіб. Це значно менше, ніж рік тому, коли таких було майже 4 %. Індексація та перерахунки поступово зменшують кількість мінімальних виплат.
| Розмір пенсії | Частка, % | Кількість осіб |
|---|---|---|
| До 3000 грн | 3,37 | близько 336 тис. |
| 3001–4000 грн | 24,04 | близько 2,40 млн |
| 4001–5000 грн | 17,23 | близько 1,72 млн |
| 5001–10 000 грн | 36,52 | близько 3,65 млн |
| Понад 10 000 грн | 18,84 | близько 1,88 млн |
Джерело: офіційна статистика Пенсійного фонду України.
Регіональні відмінності залишаються суттєвими. У Києві середня пенсія сягає майже 9900 гривень, у Донецькій області — близько 8990, у Луганській — 8750. Найнижчі показники фіксують у Тернопільській, Чернівецькій і Закарпатській областях — трохи більше 5600–5900 гривень.
Працюючі пенсіонери
Близько 2,8 мільйона людей пенсійного віку продовжують працювати. Це майже 28 % від загальної кількості. Їхня середня виплата вища за загальноукраїнську і становить майже 8 тисяч гривень.
Багато хто не може дозволити собі жити лише на пенсію. Низький рівень виплат, зростання цін на продукти, ліки та комунальні послуги змушують залишатися на ринку праці. Частка працюючих пенсіонерів майже не змінювалася протягом останніх двох років.
Кожен четвертий український пенсіонер змушений поєднувати роботу і пенсійні виплати, щоб забезпечити базові потреби.
Чому кількість пенсіонерів зменшується
Демографічна криза поглиблюється. Народжуваність у 2025 році впала до приблизно 169 тисяч дітей, тоді як у 2020-му їх було близько 300 тисяч. Висока смертність серед людей старшого віку, особливо в зонах бойових дій і на прифронтових територіях, також зменшує чисельність.
Обов’язкова фізична ідентифікація для внутрішньо переміщених осіб і тих, хто перебуває за кордоном, призвела до зупинки виплат значній кількості людей. Частина пенсіонерів виїхала і не повернулася. Окупація територій також виключає з обліку жителів тимчасово непідконтрольних районів.
Підвищення вимог до страхового стажу теж відіграє роль. У 2026 році для виходу на пенсію в 60 років потрібно мати щонайменше 33 роки стажу. Ця вимога зростатиме і далі.
Середня пенсія і її купівельна спроможність
За рік середній розмір виплати зріс майже на 860 гривень. У липні 2025-го він становив 6410 гривень. Проте відношення середньої пенсії до середньої зарплати знизилося. Якщо раніше на середню пенсію можна було купити більше базових продуктів, то зараз купівельна спроможність поступається зростанню цін.
Майже третина пенсіонерів отримує суму, вищу за середню. Водночас близько 44 % мають виплати, що не перевищують 5 тисяч гривень. Це створює відчутний розрив між різними групами.
Система пенсійного забезпечення продовжує працювати в умовах обмежених ресурсів. Бюджет Пенсійного фонду залежить від надходжень єдиного соціального внеску та державних дотацій. Зменшення кількості платників внесків і зростання навантаження на працюючих створюють додатковий тиск.
Попри всі труднощі, держава проводить індексацію та перерахунки. Частка отримувачів високих пенсій збільшилася, а кількість людей з мінімальними виплатами поступово скорочується. Це повільний, але помітний процес.
Кількість пенсіонерів в Україні продовжує зменшуватися, і ця тенденція, ймовірно, збережеться найближчими роками. Війна, демографія та економічні виклики формують нову реальність, у якій кожна тисяча людей пенсійного віку має особливе значення для соціальної системи країни.
