У 2025 році Україна завезла товарів на суму 84,8 мільярда доларів. Це на п’яту частину більше, ніж у попередньому році. Такий обсяг відображає реальні потреби країни: відновлення пошкодженої інфраструктури, підтримку енергетичної стійкості, забезпечення транспорту та охорони здоров’я. Імпорт зростає й у 2026-му — за перші чотири місяці вже 32,2 мільярда доларів.
Серед основних товарів українського імпорту чітко простежуються три домінантні групи. Машини, устаткування та транспортні засоби посідають перше місце. За ними йдуть продукція хімічної промисловості та паливно-енергетичні товари. Кожна категорія має свою логіку та безпосередньо впливає на роботу підприємств, якість життя людей і темпи відновлення.
Загальна структура імпорту: цифри, які говорять про пріоритети
Машини, устаткування та транспорт склали понад 40 відсотків усього обсягу імпорту України у 2025 році — 34,1 мільярда доларів.
Ось як виглядає розподіл за основними категоріями:
| Категорія товарів | Обсяг у 2025 році, млрд USD | Частка, % |
|---|---|---|
| Машини, устаткування та транспорт | 34,1 | 40,2 |
| Продукція хімічної промисловості | 12,6 | 14,9 |
| Паливно-енергетичні товари | 10,5 | 12,4 |
Дані Державної митної служби України показують стабільну картину: техніка та енергетика залишаються ключовими напрямами ввезення. Зростання в цих групах пов’язане як із потребами бізнесу, так і з відновленням критичної інфраструктури.
Паливно-енергетичні товари: нафта, газ і обладнання для генерації
Паливно-енергетична група сформувала 10,5 мільярда доларів імпорту. Найбільші позиції всередині неї — нафта та нафтопродукти (6,62 мільярда), нафтові гази (1,92 мільярда) та кам’яне вугілля (1,01 мільярда).
Україна має власні ресурси, проте переробні потужності та структура споживання вимагають значних обсягів імпортного палива. Дизель і бензин потрібні для сільського господарства, логістики, комунальної техніки та військових потреб. Природний газ балансує систему в пікові періоди.
Окремо стоїть обладнання для енергетики. Електрогенераторні установки завезли на 1,69 мільярда доларів, трансформатори — на 1,12 мільярда, електричні акумулятори — на 1,48 мільярда. Ці позиції частково належать до машинобудівної групи, але за призначенням безпосередньо пов’язані з енергетичною безпекою.
Після пошкоджень енергосистеми багато підприємств, лікарень і домогосподарств перейшли на резервне живлення. Пільговий режим ввезення (скасування мита та ПДВ на певні позиції з кінця 2024 року) прискорив поставки генераторів, інверторів та систем зберігання. Це дало змогу швидко відновлювати електропостачання в критичних точках.
Машини, устаткування та транспорт: основа мобільності та технологій
Легкові автомобілі стали однією з найбільших окремих позицій — 6,15 мільярда доларів у 2025 році.
Ця категорія включає не лише легкові машини. Сюди входять вантажівки, спеціальна техніка, промислове обладнання та комплектуючі. Автомобілі потрібні для відновлення логістики, роботи аграрного сектору та пересування людей у регіонах, де пошкоджено громадський транспорт.
Телекомунікаційне обладнання (1,63 мільярда) забезпечує зв’язок і інтернет. У сучасних умовах надійний зв’язок — це не розкіш, а умова роботи бізнесу, державних сервісів та безпеки.
Безпілотні літальні апарати (1,70 мільярда) — помітна позиція останніх років. Їх використовують не тільки у військовій сфері. Цивільні БПЛА застосовують для моніторингу полів, інспекції ліній електропередач, пошуково-рятувальних операцій та доставки. Високий обсяг імпорту свідчить про швидке розширення цих технологій в Україні.
Електричні акумулятори та трансформатори доповнюють картину. Вони потрібні як для електромобілів і систем резервного живлення, так і для модернізації електромереж. Разом з генераторами вони формують новий шар енергетичної інфраструктури — більш децентралізованої та стійкої.
Хімічна продукція та фармацевтика: підтримка здоров’я та промисловості
Хімічна група принесла 12,6 мільярда доларів. Найбільш помітна позиція всередині — дозовані лікарські засоби (2,05 мільярда).
Україна має власну фармацевтичну промисловість, проте багато активних фармацевтичних інгредієнтів, інноваційних препаратів та специфічних ліків доводиться імпортувати. Це стосується як онкології та рідкісних захворювань, так і звичних антибіотиків чи серцево-судинних засобів. Стабільний імпорт гарантує наявність препаратів у аптеках і лікарнях.
Інша частина хімічної продукції — пластмаси, добрива, мийні засоби, технічні хімікати. Вони потрібні для виробництва товарів широкого вжитку, будівництва та аграрного сектору. Залежність від імпорту тут пояснюється масштабами внутрішнього ринку та спеціалізацією вітчизняних підприємств.
Чому саме ці товари і що це означає для економіки
Структура імпорту чітко показує, де країна відчуває нестачу власного виробництва або де глобальні ланцюжки постачань ефективніші. Техніка та енергетичне обладнання надходять переважно з Китаю, ЄС та окремих азійських країн. Паливо — з різних джерел залежно від кон’юнктури.
Зростання імпорту у 2025–2026 роках не є лише наслідком війни. Частина обсягів пов’язана з модернізацією: перехід на сучасні технології генерації, розширення використання електротранспорту, впровадження цифрових рішень у промисловості та сільському господарстві.
Водночас високий імпорт створює тиск на торговий баланс. У 2025 році дефіцит товарної торгівлі сягнув 44,4 мільярда доларів. Це спонукає до розвитку внутрішнього виробництва в тих нішах, де це економічно доцільно, та до глибшої інтеграції в європейські ланцюги доданої вартості.
Розуміння того, до основних товарів українського імпорту належать саме ці позиції, допомагає точніше оцінювати потреби економіки та пріоритети державної політики. Енергоносії та техніка залишаються ключовими, фармацевтика — стабільно важливою, а нові технології (дрони, акумулятори, системи зберігання) швидко набирають обертів. Ця картина змінюватиметься разом із відновленням та структурними реформами в промисловості.