Грошово-кредитна політика Національного банку України діє як система точних важелів, які впливають на вартість грошей, обсяги кредитування та динаміку цін у всій економіці. У 2026 році ці інструменти працюють у режимі гнучкого інфляційного таргетування. Національний банк поєднує процентну політику з валютно-курсовими заходами, щоб привести інфляцію до цілі 5% на горизонті, що не перевищує три роки, одночасно підтримуючи фінансову стабільність та контрольовану ситуацію на валютному ринку.
Основна мета залишається незмінною — цінова стабільність як фундамент для захисту доходів і заощаджень громадян від знецінення. У поточних умовах, коли трансмісійний механізм процентної політики відновлюється поступово після викликів воєнного періоду, НБУ застосовує узгоджену комбінацію інструментів. Це дозволяє ефективно реагувати на структурний дефіцит іноземної валюти в приватному секторі та зовнішні шоки, не покладаючись виключно на один важіль.
Такий підхід допомагає бізнесу планувати витрати, а родинам — зберігати реальну вартість заощаджень. Розуміння механізмів роботи цих інструментів розкриває, як рішення Правління НБУ відображаються на ставках за депозитами, кредитами та курсі гривні.
Режим гнучкого інфляційного таргетування та його особливості
З 2015 до 2021 року Національний банк проводив класичне інфляційне таргетування з плаваючим обмінним курсом, де облікова ставка виступала головним інструментом. Повномасштабне вторгнення змусило перейти до фіксованого курсу та адміністративних обмежень на валютному ринку, щоб уникнути паніки та неконтрольованої девальвації. Поступова адаптація економіки, відновлення дієвості каналів трансмісії та накопичення міжнародних резервів завдяки підтримці партнерів дозволили у 2023–2024 роках повернутися до гнучкого інфляційного таргетування з елементами керованої гнучкості курсу.
У цьому режимі Національний банк забезпечує наближення інфляції до 5% через поєднання процентних інструментів, валютних інтервенцій, валютних обмежень та інших заходів за потреби. Облікова ставка вже не є єдиним і головним інструментом, як у класичному варіанті, але залишається важливим орієнтиром. Вона сигналізує про наміри політики та впливає на очікування економічних агентів. Паралельно валютні інструменти компенсують обмежену повноцінну трансмісію ставки через викривлення ринків у воєнний період.
Така гібридна модель забезпечує гнучкість: курс гривні може виконувати роль амортизатора зовнішніх шоків, а процентна політика — стримувати інфляційні очікування. Національний банк України поступово посилює роль ринкових механізмів у міру нормалізації умов.
Облікова ставка як ключовий орієнтир вартості грошей
Облікова ставка — це основний сигнал монетарної політики. Вона визначає орієнтир вартості короткострокових коштів і впливає на мотивацію банків, підприємств та населення. Станом на травень 2026 року її рівень становить 15% річних. Правління Національного банку утримує її на цьому рівні, реагуючи на прискорення інфляційного тиску в першій половині року.
Механізм дії простий за своєю суттю, але багатошаровий на практиці. Зміна ставки транслюється на міжбанківський ринок через операції з ліквідністю. Банки орієнтуються на неї при встановленні ставок за депозитами та кредитами для клієнтів. Вищі ставки роблять гривневі інструменти привабливішими, стимулюючи заощадження та стримуючи надмірне споживання чи попит на іноземну валюту. Це знижує інфляційний тиск у середньостроковій перспективі.
У воєнний період трансмісія була послаблена через високу невизначеність та структурні викривлення. Тому Національний банк доповнює ставку іншими заходами. Водночас відновлення прогнозованості впливу ставки на ринкові ставки стало важливою передумовою для повернення до гнучкого таргетування. Публікація заяв про наміри та прогнозів ставки (forward guidance) посилює цей ефект, формуючи очікування заздалегідь.
Облікова ставка на рівні 15% у поєднанні з іншими інструментами забезпечує захист гривневих заощаджень від інфляційного знецінення та підтримує стійку ситуацію на валютному ринку.
Операційний дизайн процентної політики та регулювання ліквідності
Операційна ціль полягає в утриманні короткострокових міжбанківських ставок близько до рівня облікової ставки, але не нижче неї. Індикатором слугує Український індекс міжбанківських ставок овернайт (UONIA). Для досягнення цієї цілі Національний банк проводить операції з надання та вилучення ліквідності.
Через значний профіцит ліквідності в банківській системі діє система «нижньої межі» (floor system). Ставка за депозитними сертифікатами овернайт встановлена на рівні облікової ставки. Банки можуть щоденно безперешкодно розміщувати надлишкові кошти в цих інструментах. Це формує надійну нижню межу для ринкових ставок і запобігає їх надмірному зниженню.
Крім овернайт-операцій, проводяться тендери на довші строки — як процентні, так і кількісні. Особливу роль відіграють тримісячні депозитні сертифікати. Їхня ставка дещо вища за облікову, а доступ обмежений зростанням портфеля строкових гривневих депозитів фізичних осіб. Цей інструмент стимулює банки пропонувати населенню привабливіші умови за строковими вкладами в національній валюті. У результаті зростає попит на гривневі заощадження, зменшується тиск на валютний ринок і зміцнюється ресурсна база банків для кредитування.
Такі операції не лише регулюють ліквідність, а й виконують важливу структурну функцію — підтримують довіру до гривні в умовах, коли частина економічних агентів historically схилялася до іноземної валюти.
Валютні інтервенції та керована гнучкість обмінного курсу
Валютні інтервенції залишаються ключовим доповнювальним інструментом. Структурний дефіцит іноземної валюти в приватному секторі, зумовлений воєнними умовами та фінансуванням бюджетного дефіциту, вимагає активної присутності Національного банку на ринку. НБУ продає іноземну валюту, надходячу як міжнародна допомога, забезпечуючи перетік частини цих коштів на міжбанківський ринок.
Інтервенції виконують кілька завдань одночасно: згладжують надмірні коливання курсу, підтримують контрольовану ситуацію на ринку та поступово посилюють роль обмінного курсу як механізму адаптації економіки до внутрішніх і зовнішніх змін. З жовтня 2023 року діє режим керованої гнучкості курсу — гривня може реагувати на ринкові чинники, але Національний банк запобігає дезорганізуючим рухам.
Цей інструмент не замінює процентну політику, а доповнює її. Коли трансмісія ставки обмежена, інтервенції допомагають утримувати інфляційні очікування та стабільність фінансової системи. Обсяги інтервенцій залежать від ситуації: у періоди посилення попиту на валюту вони зростають, забезпечуючи баланс без виснаження резервів.
Валютні інтервенції об’єктивно залишаються важливим засобом досягнення цілей монетарної політики в умовах, коли здатність ключової ставки повноцінно виконувати роль основного інструменту ще обмежена.
Комбіноване застосування інструментів та їхній вплив на економіку
Ефективність досягається саме через узгоджену комбінацію. Облікова ставка та операції з ліквідністю формують цінові сигнали на грошовому ринку, захищають реальну дохідність гривневих інструментів і стримують інфляцію. Валютні інтервенції та елементи валютного регулювання забезпечують зовнішню рівновагу та плавність курсових змін. Разом вони створюють умови, за яких банки зберігають стабільність, підприємства отримують передбачувані сигнали для планування, а громадяни — захист заощаджень.
На практиці це проявляється у привабливих ставках за гривневими депозитами, контрольованій динаміці інфляції та стійкості банківської системи навіть у складних умовах. Вищі реальні ставки заоохочують зберігати кошти в національній валюті, зменшуючи попит на іноземну валюту та підтримуючи ресурсну базу для відновлення кредитування.
Національний банк України постійно працює над посиленням трансмісійного механізму, щоб у майбутньому облікова ставка могла повніше виконувати роль головного інструменту, як у класичному інфляційному таргетуванні. Паралельно розвиваються ринкові механізми та довіра до гривні.
| Інструмент | Механізм впливу | Особливості застосування у 2026 році |
|---|---|---|
| Облікова ставка | Орієнтир вартості короткострокових коштів та сигнал про напрям політики | Рівень 15%; важливий елемент комбінації, посилюється forward guidance |
| Операції з регулювання ліквідності | Утримання міжбанківських ставок біля рівня облікової ставки через надання/вилучення коштів | Система «нижньої межі» з депозитними сертифікатами овернайт; тримісячні сертифікати для підтримки строкових вкладів |
| Валютні інтервенції | Продаж іноземної валюти для балансування ринку та згладжування волатильності | Активна роль у режимі керованої гнучкості; постачання валюти від міжнародної допомоги |
| Валютні обмеження та інші заходи | Адміністративне регулювання потоків капіталу за потреби | Застосовуються вибірково для збереження стабільності в перехідний період |
Дані Національного банку України.
Інструменти грошово-кредитної політики Національного банку України у 2026 році демонструють зрілу адаптацію до реалій. Вони не просто стримують інфляцію, а формують довіру до національної валюти, підтримують банківську систему та створюють передумови для стійкого відновлення. У міру зниження ризиків та посилення ринкових каналів трансмісії роль класичних процентних інструментів зростатиме, а комбінований підхід забезпечить плавний перехід до повноцінного інфляційного таргетування з плаваючим курсом. Це основа макроекономічної стабільності, від якої залежить добробут громадян і можливості бізнесу планувати майбутнє.