Ні, регулярні цивільні пасажирські рейси зі Міжнародного аеропорту Львів імені Данила Галицького не виконуються вже понад чотири роки. З 24 лютого 2022 року повітряний простір України закритий для комерційної авіації, і це рішення залишається чинним станом на червень 2026 року.
Аеропорт не зник і не перетворився на руїни. Навпаки — він утримується в повній технічній готовності, як потужний механізм, який щодня перевіряють і змащують, чекаючи моменту, коли безпека дозволить запустити двигуни. Але між технічною готовністю та реальними вильотами пролягає глибока прірва ризиків, гарантій і міжнародних домовленостей.
Чому небо над Львовом досі мовчить
Закриття цивільного повітряного простору — це не просто адміністративне рішення. Це прямий наслідок повномасштабного вторгнення. Українська сторона видала відповідні NOTAM, а Європейське агентство авіаційної безпеки (EASA) продовжує дію спеціального бюлетеня CZIB, який радить авіакомпаніям утримуватися від польотів у повітряному просторі України, включаючи злети та посадки в аеропортах.
Ризики для цивільного літака в зоні активних бойових дій багатошарові. Це не лише можливість ураження балістичними ракетами типу «Кинджал», які долітають до Львова за лічені хвилини. Це ще й загроза помилкової ідентифікації цивільного борту як військового, електронна боротьба, уламки збитих дронів чи ракет, а також атаки на приаеродромну інфраструктуру. Навіть найсучасніші системи протиповітряної оборони не дають стовідсоткової гарантії для регулярних пасажирських рейсів.
Саме тому відновлення польотів залежить не від того, чи чиста злітно-посадкова смуга у Львові. Воно залежить від комплексних міжнародних гарантій безпеки для пасажирів, авіакомпаній та страхових компаній.
Що відбувається всередині аеропорту щодня
Поки пасажирські термінали стоять порожніми, технічні служби працюють у штатному режимі. Фахівці щодня перевіряють стан злітно-посадкової смуги, світлосигнальне обладнання, навігаційні системи, радіолокацію та засоби зв’язку. Проводяться регулярні тренування з евакуації пасажирів на випадок надзвичайних ситуацій. Зберігається штат сертифікованих спеціалістів — тих самих людей, яких неможливо підготувати за кілька тижнів.
Аеропорт зберігає інфраструктуру: пункти обміну валют, банкомати, кафе, автостоянку та VIP-зал. Це не музей, а живий організм, який підтримує бойову готовність до повернення в небо. Генеральна директорка аеропорту Тетяна Романовська та команда неодноразово наголошували: летовище готове відкритися практично наступного дня після отримання дозволу.
Робоча група та плани відновлення
У березні 2026 року Міністерство розвитку громад та територій України створило спеціальну робочу групу з підготовки до відновлення функціонування аеропортів. До її складу увійшли керівники аеропортів «Бориспіль», «Львів» та «Київ», представники Державіаслужби, «Украероруху», військових структур та профільних відомств.
Завдання групи — напрацювати практичні рішення та поетапний план дій. Львів розглядається як один із пріоритетних майданчиків для першого етапу відновлення саме завдяки географічному положенню: відстань до польського кордону мінімальна, а час перебування літака над територією України після злету — найкоротший.
Авіакомпанії — Wizz Air, Ryanair, Lufthansa, LOT, Air Baltic та інші — неодноразово заявляли про готовність повернутися на український ринок протягом кількох тижнів після відкриття неба. Деякі вже мають напрацьовані плани базування літаків та запуску десятків маршрутів.
Ключові бар’єри на шляху до неба
Мер Львова Андрій Садовий у червні 2026 року чітко сформулював головну перешкоду: технічна готовність аеропорту є, а от гарантій безпеки — ні. Навіть сучасні системи ППО не знімають ризиків від балістичних ракет. Потрібні узгоджені міжнародні домовленості, які захистять не лише українських пасажирів, а й іноземних туристів, авіакомпанії та страховиків. Без цього жоден відповідальний перевізник не підніме борт у небо.
Страховий ринок — ще один критичний фактор. Умови воєнного часу роблять страхування цивільних рейсів над Україною або надзвичайно дорогим, або практично недоступним без спеціальних механізмів гарантій.
Як зараз дістаються до Європи зі Львова
Відсутність прямих рейсів не означає, що Львів відрізаний від світу. Найпопулярніший варіант — наземний трансфер до польських аеропортів, насамперед до Ряшева (Rzeszów).
- Прямий автобус або трансфер до Ряшева займає 1,5–2,5 години залежно від кордону.
- Звідти — десятки щоденних рейсів лоукостерів до всіх куточків Європи.
- Альтернатива — потяг Львів–Перемишль, а далі автобус або таксі до Ряшева чи Любліна.
Багато львів’ян і гостей міста вже адаптувалися до такого формату. Хтось комбінує потяг до Варшави чи Кракова, хтось користується прямими автобусними рейсами до Берліна, Праги чи Відня. Комфорт нижчий, ніж прямий переліт, але зв’язок зберігається.
Що буде далі: сценарії та очікування
Україна офіційно заявляє: щойно безпекова ситуація дозволить, повітряний простір відкриють, а аеропорти запрацюють наступного ж дня. Робоча група готує саме такий сценарій «швидкого старту».
Найімовірніший сценарій — поетапне відновлення. Спочатку західні аеропорти з найменшим часом перебування над українською територією, потім — розширення на інші напрямки. Перші рейси, ймовірно, будуть обмежені за кількістю та часом доби, з посиленими протоколами безпеки.
Для Львова відновлення прямих рейсів — це не лише зручність для туристів і бізнесу. Це повернення статусу важливого регіонального хабу, нові робочі місця, зростання туристичного потоку та психологічний сигнал: захід України знову відкритий для світу.
Практичні поради мандрівникам зі Львова у 2026 році
Плануйте поїздку з урахуванням наземного трансферу. Купуйте квитки на рейси з Ряшева, Любліна чи навіть Варшави заздалегідь — популярні дати розлітаються швидко.
Слідкуйте за офіційними повідомленнями Державіаслужби та «Украероруху» — саме вони першими повідомлять про будь-які зміни в статусі повітряного простору.
Аеропорт у Львові не спить. Він чекає. І коли настане час, він запрацює швидко, професійно та з максимальною турботою про безпеку кожного пасажира.
Питання «коли?» сьогодні залежить не від техніки чи бажання авіакомпаній. Воно залежить від того, наскільки надійними будуть гарантії миру в небі над Україною. Поки що небо мовчить, але аеропорт — ні. Він готується.