У 2025–2026 роках в Україні повністю запрацювала нова система оцінювання повсякденного функціонування особи. Замість колишніх медико-соціальних експертних комісій рішення про групу інвалідності приймають експертні команди у закладах охорони здоров’я. Це зробило процес прозорішим і більш орієнтованим на реальні можливості людини, а не лише на діагноз.
Третя група інвалідності — найпоширеніша категорія. Вона встановлюється, коли стійкі порушення функцій організму спричиняють помірні обмеження в повсякденному житті, але людина зберігає здатність до самообслуговування, пересування та праці за умови певних компенсацій. Такий статус дає право на соціальний захист, реабілітацію та низку пільг, водночас дозволяючи залишатися активним членом суспільства.
Розуміння критеріїв і практичного переліку станів, за яких найчастіше встановлюють саме третю групу, допомагає людям вчасно звернутися по допомогу та правильно підготувати документи.
Що таке 3 група інвалідності та як її встановлюють за новими правилами
З 1 січня 2025 року оцінювання проводять експертні команди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338. Групу визначають не за самим захворюванням, а за ступенем обмеження життєдіяльності — наскільки хвороба, травма чи вроджена вада заважає людині виконувати повсякденні дії.
Для третьої групи достатньо помірного (першого) ступеня обмеження хоча б одного з семи критеріїв життєдіяльності. При цьому мають бути стійкі порушення функцій організму, які тривають або прогнозовано триватимуть не менше 12 місяців, або призведуть до смерті, з мінімальними шансами на суттєве покращення навіть за найкращого лікування. Обов’язковою є також потреба в заходах соціального захисту — реабілітації, технічних засобах, лікарських препаратах чи соціальних послугах.
Людина з третьою групою зазвичай може працювати, навчатися та обслуговувати себе самостійно, але потребує допоміжних засобів, адаптації робочого місця або періодичної підтримки. Це найменш «важка» група, проте вона дає реальні інструменти для підтримки якості життя.
Критерії життєдіяльності та помірні обмеження першого ступеня
Експертна команда оцінює сім основних сфер. Помірне обмеження (перший ступінь) означає помітні труднощі, які можна компенсувати, але вони все ж впливають на самостійність.
| Критерій життєдіяльності | Помірне обмеження (1 ступінь) | Як це проявляється в повсякденному житті |
|---|---|---|
| Самообслуговування | Потребує допоміжних засобів або регулярної допомоги один чи кілька разів на день для окремих завдань (гігієна, одягання, приготування їжі) | Людина виконує більшість дій самостійно, але потребує підтримки в плануванні або часткової допомоги в рутинних процедурах |
| Пересування | Може пересуватися самостійно, але повільніше, з короткими перервами або труднощами при подоланні перешкод; темп 20–59 м/хв | Самостійні прогулянки можливі, але на довгі відстані потрібні відпочинок або технічні засоби; громадський транспорт доступний з певними зусиллями |
| Орієнтація | Значні труднощі зорового та/або слухового сприйняття; постійне використання окулярів або слухових апаратів; потреба в допомозі в нових умовах | Людина орієнтується у звичному середовищі, але в незнайомих місцях або ситуаціях потребує підтримки чи адаптивних пристроїв |
| Контроль поведінки | Контролює поведінку лише у звичних обставинах; часто потребує допомоги для дотримання соціальних норм у складних ситуаціях | У повсякденному житті адекватна, але в стресових чи нових умовах можливі труднощі з реакціями та безпекою |
| Спілкування | Спілкується з обмеженим колом знайомих; потребує допоміжних засобів (письмо, читання по губах) або допомоги для підтримання контакту | Вузьке коло спілкування доступне, широке соціальне або професійне спілкування ускладнене без підтримки |
| Навчання | Потребує додаткових умов, спеціального режиму, допоміжних засобів або періодичної допомоги (крім педагогів) для засвоєння матеріалу | Може опановувати програму, але з подовженими термінами, адаптаціями та підтримкою |
| Трудова діяльність | Часткова втрата працездатності: зниження обсягу роботи понад 25 %, втрата професії або значне зниження кваліфікації; труднощі з працевлаштуванням | Може працювати, але на умовах адаптації, скороченого навантаження або зміни професії |
Джерело даних: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338.
Які захворювання та стани найчастіше дають підстави для 3 групи інвалідності
Фіксованого вичерпного переліку в новій системі немає — рішення приймається індивідуально за результатами оцінювання функціонування. Проте певні стани та анатомічні дефекти майже завжди призводять до помірних обмежень і часто стають підставою для встановлення третьої групи. Ось орієнтовний перелік, сформований на основі практики експертних команд:
Порушення зору та слуху
- Відсутність одного ока або сліпота на одне око (гострота зору з корекцією 0,05 і нижче або звуження поля зору до 10 градусів).
- Ураження обох очей зі зниженням гостроти зору до 0,1 або звуженням поля зору до 25 градусів.
- Стійкий повний птоз на одному оці після повного лікування.
- Двобічна глибока туговухість (підвищення порогів 86 дБ і більше на частотах 500–4000 Гц) за неможливості хірургічної корекції.
Дефекти кінцівок та опорно-рухова система
- Кукса стегна чи гомілки; кукса стопи на рівні суглоба Лісфранка або вище.
- Відсутність трьох пальців кисті (включаючи перший) або всіх фаланг чотирьох пальців (крім першого).
- Помірний парез або параліч кінцівки з значним обмеженням рухів у суглобах після неефективної реабілітації.
- Різко виражена контрактура або анкілоз кульшового, колінного, плечового або ліктьового суглоба у функціонально невигідному положенні.
- Укорочення нижньої кінцівки на 7 см і більше; нестабільність суглобів з вираженим порушенням функції.
- Сколіоз або кіфосколіоз III–IV ступеня з легеневою недостатністю.
Внутрішні органи, онкологія та ендокринна система
- Відсутність однієї легені або єдина функціонуюча нирка.
- Екстирпація шлунка, тотальна колопроктектомія або панкреатоектомія за наявності цукрового діабету.
- Двобічна мастектомія; однобічна мастектомія внаслідок злоякісного новоутворення.
- Мікроцист сечового міхура (70 куб. см і менше) або його відсутність після цистектомії.
- Тяжка форма первинного або вторинного гіпотиреозу чи надниркової недостатності в стадії субкомпенсації.
Неврологічні, психічні та інші стани
- Паркінсонівський синдром з помірно вираженими акінетико-ригідним, дискінетичним та постуральним синдромами.
- Помірна сенсорна афазія за неефективності логопедичної реабілітації.
- Чужорідне тіло в речовині головного мозку або дефект кісток черепа (3 кв. см і більше).
- Стійка трахеостома; стеноз гортані II–III ступеня з парезом і дисфонією.
- Рідкісні (орфанні) захворювання, що призводять до скорочення тривалості життя або інвалідизації.
Цей перелік не є гарантією — експертна команда оцінює реальний вплив на функціонування за медичними документами, результатами обстежень та, за потреби, особистого огляду. Навіть за наявності кількох станів з переліку група встановлюється лише за доведеного помірного обмеження життєдіяльності.
Як пройти оцінювання повсякденного функціонування: практичний алгоритм
Процес повністю електронний і відбувається за місцем проживання або в найближчому закладі, де сформована експертна команда. Основні етапи:
- Лікар (сімейний або профільний спеціаліст) формує електронне направлення після 120 днів безперервної непрацездатності (або 150 днів з перервами), при туберкульозі — до 10 місяців, або за настанням строку повторного огляду.
- Пацієнт або його представник подає заяву через електронну систему разом з документами, що підтверджують особу, медичними висновками, результатами обстежень та попередніми рішеннями (якщо є).
- Експертна команда розглядає справу колегіально. За потреби призначає додаткові обстеження. Можливі заочна або дистанційна форми для важкохворих пацієнтів.
- Приймається рішення про встановлення або відмову у встановленні групи, визначається ступінь обмеження, причина інвалідності та розробляються рекомендації до індивідуальної програми реабілітації.
- Рішення фіксується в електронній системі та надсилається пацієнту. У разі незгоди — оскарження до Центру функціонального оцінювання протягом 40 днів або в судовому порядку.
Перехідний період для осіб, які мали попередні рішення МСЕК, триває до 2026 року. Чоловіки віком 25–60 років з другою або третьою групою, встановленою зі строком огляду, у більшості випадків уже пройшли переоцінювання у 2025 році.
Пільги та підтримка для осіб з третьою групою інвалідності
Третя група дає право на пенсію по інвалідності (за наявності страхового стажу) або державну соціальну допомогу. Розмір виплат залежить від стажу, заробітку та прожиткового мінімуму. Додатково доступні:
- реабілітаційні послуги та технічні засоби реабілітації згідно з індивідуальною програмою;
- пільги на проїзд у певних видах транспорту та при користуванні комунальними послугами (залежно від регіону та конкретного захворювання);
- право на працевлаштування з урахуванням рекомендацій щодо умов праці та можлива адаптація робочого місця;
- податкові пільги та пріоритет у деяких державних програмах.
Обсяг підтримки менший, ніж для першої та другої груп, але дозволяє зберігати трудову активність і отримувати адресну допомогу.
Практичні рекомендації та важливі нюанси 2026 року
Перед зверненням варто зібрати повний пакет медичних документів: виписки з історій хвороби, результати лабораторних та інструментальних досліджень, висновки вузьких спеціалістів. Чим точніше описано вплив захворювання на повсякденне функціонування, тим вища ймовірність об’єктивного рішення.
Якщо стан стабільний і не потребує постійного перегляду, інвалідність може встановлюватися на 3–5 років або безстроково за наявності необоротних порушень. У 2026 році система вже працює стабільно: понад 1200 експертних команд по всій країні забезпечують доступність оцінювання без зайвих поїздок.
Головне — не відкладати звернення, якщо захворювання триває понад рік і обмежує можливості. Своєчасне оцінювання відкриває доступ до реабілітації та соціальних гарантій, які допомагають зберігати незалежність і якість життя. За потреби консультацію можна отримати у сімейного лікаря або безпосередньо в закладі, де функціонує експертна команда.