АрселорМіттал — це одна з найпотужніших металургійних і гірничодобувних компаній планети, яка об’єднує сучасні технології, глобальну логістику та глибоку присутність у ключових промислових регіонах. В Україні її обличчя — це ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», підприємство з майже столітньою історією, яке вже понад двадцять років працює під крилом міжнародного гіганта. У 2025–2026 роках компанія демонструє, як можна зберігати виробничий потенціал навіть тоді, коли енергетика під ударами, логістика дає збої, а ринки ставлять нові бар’єри.
Комбінат у Кривому Розі — не просто завод. Це цілий промисловий організм: від видобутку руди до готового прокату. Тут щороку видобувають мільйони тонн залізної руди, виробляють кокс, чавун, сталь і прокат. У 2025 році підприємство змогло наростити випуск основної металургійної продукції порівняно з 2024-м, хоча до довоєнних показників ще далеко. Це результат наполегливої роботи тисяч людей і чіткого фокусу на найкритичніших напрямках.
Історія створення АрселорМіттал
Шлях компанії почався у 2006 році зі злиття європейського гіганта Arcelor та індійсько-люксембурзької Mittal Steel. Arcelor виник у 2001-му з об’єднання французької Usinor, люксембурзької Arbed та іспанської Aceralia. Mittal Steel на той момент уже володіла потужностями в багатьох країнах і саме у 2005 році придбала контроль над Криворіжсталлю — одним з найбільших українських металургійних активів.
Злиття створило найбільшого на той час виробника сталі у світі. Сьогодні ArcelorMittal має первинні металургійні потужності у 14 країнах, обслуговує клієнтів у 126 країнах і налічує понад 125 тисяч співробітників. Компанія видобуває залізну руду, виплавляє сталь і розвиває власні інноваційні рішення. Український актив став важливою частиною цієї глобальної мережі з перших днів після злиття.
АрселорМіттал Кривий Ріг: від будівництва 1931 року до сучасного комбінату
Історія криворізького підприємства сягає 16 червня 1931 року — саме тоді почалося будівництво майбутнього Криворізького металургійного заводу. Через десятиліття він став одним з флагманів радянської металургії під назвою «Криворіжсталь». У 2004–2005 роках відбулася приватизація, а у жовтні 2005-го контрольний пакет придбав Lakshmi Mittal. З 2006 року завод працює у складі ArcelorMittal.
Сьогодні це повний цикл: власні кар’єри залізної руди, збагачувальні фабрики, коксохімічне виробництво, доменні печі, киснево-конвертерний цех, прокатні стани. Комбінат видобуває руду, виробляє концентрат, агломерат, кокс, чавун, сталь і різноманітний прокат — переважно сортовий. Це найбільше гірничо-металургійне підприємство України, яке забезпечує робочі місця, податкові надходження та формує попит на суміжні галузі.
Як народжується сталь: технологічний ланцюжок
Процес починається з видобутку залізної руди у кар’єрах Криворізького басейну. Руду збагачують до концентрату з високим вмістом заліза. Далі концентрат іде на агломерацію або огрудкування — створюють грудки, зручні для завантаження в доменну піч.
У доменній печі за температури понад 1500 °C залізо відновлюється з оксидів за допомогою коксу. На виході отримують рідкий чавун — сплав заліза з вуглецем та іншими елементами. Чавун переливають у конвертер, де продують киснем: вуглець вигорає, температура підтримується, і метал перетворюється на сталь потрібного хімічного складу.
Готову сталь розливають на машинах безперервного лиття — отримують заготовки (сляби, блюми, біллети). Потім їх нагрівають і прокатують на станах до потрібного профілю: балки, швелери, арматура, катанка. Кожен етап вимагає точного контролю температури, складу газів і якості — від цього залежить міцність і довговічність кінцевого виробу.
Сучасні тенденції зміщують акцент на електродугові печі (EAF), які працюють переважно на металобрухті та відновлюваній електроенергії. Це дозволяє суттєво знизити викиди CO₂ порівняно з традиційним доменно-конвертерним маршрутом.
Виробничі результати 2025 року: цифри адаптації
Попри постійні воєнні ризики, атаки на енергетику та логістичні обмеження, «АрселорМіттал Кривий Ріг» у 2025 році збільшив випуск чавуну, сталі, прокату та коксу порівняно з 2024 роком і зберіг виробничий потенціал.
Ось ключові показники за 2025 рік:
| Вид продукції | Обсяг 2025, тонн | Зміна vs 2024, % | Частка від 2021, % |
|---|---|---|---|
| Чавун | 2 534 582 | +16,9 | 47,5 |
| Сталь | 1 688 955 | +2,3 | 34,3 |
| Прокат | 1 556 639 | +1,4 | 33,9 |
| Кокс (6% вологості) | 1 460 295 | +16,4 | 50,5 |
| Концентрат залізної руди | 7 561 672 | -3,3 | 68,7 |
| Видобуток руди | 18 392 001 | -4,2 | 69,7 |
Дані з виробничих звітів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та GMK Center.
Гірничий департамент працював нижче довоєнних рівнів через логістику, а металургійний — з обмеженнями через енергетику та ринки. Проте команда змогла стабілізувати процеси і показати зростання за ключовими позиціями.
Виклики 2025–2026 років та операційна стійкість
Війна продовжує тиснути на всі ланки. Атаки на енергетичну інфраструктуру призводять до дефіциту електроенергії та необхідності імпортувати її за високими тарифами. Логістика залізницею дає збої — у травні 2026 року підприємство тимчасово зупиняло доменну піч, агломашини та рудозбагачувальну фабрику саме через проблеми з перевезеннями.
З 2026 року посилився вплив CBAM — європейського механізму вуглецевого коригування імпорту. Компанія повністю припинила експорт металопродукції до ЄС на початку року, втративши значні обсяги. У березні 2026-го завершилася остання виробнича кампанія в цеху блюмінгу (первинної прокатки). Цех зупинили через економічні причини, зокрема вплив CBAM та енергокризу. Це рішення торкнулося близько 1000 робочих місць.
Компанія зосередилася на збереженні ядра операцій, критично важливих інвестиціях та підтримці персоналу. Генеральний директор неодноразово підкреслював: підприємство залишається в Україні і з Україною, з вірою в перемогу та готовністю брати участь у відбудові.
Екологічна модернізація та шлях до низьковуглецевої сталі
За роки присутності в Україні ArcelorMittal інвестував понад 5,2 млрд доларів у розвиток комбінату, знизив викиди на 52% і спрямував понад 12 млрд грн лише на природоохоронні заходи.
У 2025 році завершили екомодернізацію цеху сіркоочищення, продовжували роботи з газоочисних установок. Загальні витрати на охорону довкілля сягнули понад 2 млрд грн. Група ArcelorMittal глобально розвиває програму XCarb® — низьковуглецеву сталь, вироблену з високою часткою брухту на електродугових печах з відновлюваною енергією. Вуглецевий слід такої сталі може бути нижчим за 300 кг CO₂ на тонну проти понад 2 тонн у традиційному процесі.
В Україні повноцінний перехід на такі технології наразі обмежений воєнними умовами та економікою, але стратегічна мета групи — net-zero до 2050 року — залишається незмінною. У Європі компанія вже будує нові електродугові печі та модернізує потужності під низьковуглецеве виробництво.
Соціальна відповідальність та підтримка громади
У 2025 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» спрямував майже 57 млн грн на соціальні проєкти та благодійну допомогу. Компанія традиційно підтримує медичні заклади, освіту, спорт і культурні ініціативи в Кривому Розі та регіоні. Навіть у найважчі періоди підприємство не припиняло виплати зарплат і зберігало соціальний пакет для працівників.
За весь період роботи з 2006 року комбінат сплатив державі понад 114 млрд грн податків. Це реальний внесок у бюджет країни та місцеві громади.
Майбутнє: сталь для відбудови та зелений перехід
АрселорМіттал не планує залишати Україну. Компанія продовжує інвестувати в критично важливе обладнання, підтримувати персонал і готуватися до того дня, коли українська промисловість зможе повноцінно відновлюватися. Сталь залишатиметься основою відбудови — від мостів і житла до енергетичної інфраструктури та транспорту.
Коли дозволять умови, підприємство зможе активніше долучитися до глобального переходу на низьковуглецеві технології. Вже зараз команда фокусується на енергоефективності, цифровізації процесів та оптимізації витрат. Партнерство з державою у питанні справедливих тарифів на електроенергію та стабільної логістики стане ключовим фактором для подальшого зростання.
АрселорМіттал Кривий Ріг — це приклад того, як глобальна компанія з українським корінням може зберігати виробництво, підтримувати людей і вірити в майбутнє навіть тоді, коли обставини здаються майже непереборними. Сталь, яку тут виплавляють, — це не просто метал. Це фундамент, на якому стоятиме відновлена Україна.