У період воєнного стану питання збереження кваліфікованих фахівців на посадах, що забезпечують обороноздатність та життєдіяльність держави, залишається одним із пріоритетних. Бронювання від мобілізації виступає механізмом, який дозволяє певним підприємствам, установам та органам влади оформити відстрочку від призову для своїх військовозобов’язаних працівників. Цей інструмент не скасовує мобілізацію загалом, а створює баланс між потребами фронту та тилу.
Механізм діє на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та деталізується постановами Кабінету Міністрів. Він застосовується виключно до працівників критично важливих об’єктів і не поширюється на осіб, які перебувають на військовому обліку в Службі безпеки України чи розвідувальних органах. Станом на червень 2026 року триває перехідний період після ухвалення останніх змін, тому роботодавцям і працівникам важливо орієнтуватися в актуальних вимогах.
Бронювання від мобілізації — це не персональна пільга, а інструмент для роботодавця. Ініціатива завжди виходить від підприємства чи органу влади, а не від самого військовозобов’язаного. Відстрочка оформлюється через переведення на спеціальний військовий облік і діє обмежений строк.
Правова основа бронювання від мобілізації
Основним документом, що регулює процес, є Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» зі змінами. Останні суттєві оновлення внесено постановою від 30 травня 2026 року № 692.
Згідно з цими актами бронювання є однією з підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Воно не замінює інші види відстрочки, передбачені статтею 23 Закону про мобілізаційну підготовку, а діє паралельно. Рішення про бронювання приймає роботодавець шляхом подання списку через Портал Дія. Міністерство економіки веде Єдиний перелік органів та підприємств, яким дозволено бронювати персонал.
Хто має право на бронювання від мобілізації
Право на бронювання поширюється на дві основні групи. Перша — це військовозобов’язані, які обіймають визначені посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, Національній поліції, ДСНС, органах прокуратури, судах та інших установах системи правосуддя. Сюди входять, зокрема, посади державної служби категорії «А», керівники обласних та районних військових адміністрацій, голови місцевих рад.
Друга група — працівники підприємств, установ та організацій, визнаних критично важливими. Це стосується як критично важливих для функціонування економіки та життєдіяльності населення, так і тих, що забезпечують потреби Збройних Сил України та інших військових формувань. Окремо бронюванню підлягають кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств (якщо вони не є працівниками), члени наглядових рад стратегічних суб’єктів господарювання, а також фахівці в енергетиці, цифровізації, протезуванні та гуманітарному розмінуванні за певних умов.
Медичні працівники державних та комунальних закладів охорони здоров’я, для яких це основне місце роботи, також можуть бути заброньовані. Священнослужителі включаються за переліком, затвердженим Державною службою України з етнополітики та свободи совісті.
Після кожного списку слід зазначити: перелік не є вичерпним і залежить від конкретних рішень міністерств та обласних військових адміністрацій. Точний склад посад та категорій визначається галузевими критеріями, які переглядаються у 2026 році.
Критерії визначення критично важливих підприємств
Щоб підприємство отримало право бронювати працівників, воно має бути включене до Єдиного переліку критично важливих. Для цього воно подає звернення до відповідного центрального органу виконавчої влади або обласної військової адміністрації. Рішення приймається протягом десяти робочих днів.
Підприємство повинно відповідати одному або кільком критеріям, затвердженим у тій самій постанові № 76. Серед основних — значний обсяг сплачених податків та єдиного внеску, валютні надходження від експорту, наявність стратегічного значення для економіки та безпеки держави, виконання державного оборонного замовлення, забезпечення критичної інфраструктури, а також внесок у зайнятість населення та стабільність територіальних громад.
У 2026 році міністерства та обласні адміністрації до 10 червня зобов’язані переглянути власні галузеві критерії, а до 1 липня — провести аналіз відповідності вже визнаних підприємств. Рішення про збереження статусу критично важливого мають бути переглянуті до 1 вересня 2026 року. Чинні на момент змін рішення зберігають силу до цієї дати або до закінчення строку їх дії.
Вимоги до заробітної плати у 2026 році
Однією з ключових умов бронювання є рівень заробітної плати військовозобов’язаного працівника. Станом на червень 2026 року для більшості підприємств поріг становить три мінімальні заробітні плати — 25 941 гривню на місяць.
Для підприємств, які зареєстровані та фактично провадять діяльність на територіях можливих або активних бойових дій, тимчасово окупованих територіях (без визначеної дати завершення), діє знижений поріг — 2,5 мінімальної заробітної плати, що становить 21 618 гривень.
Ці вимоги до заробітної плати для включення працівників у списки бронювання набирають чинності з 1 вересня 2026 року. До цієї дати застосовуються правила перехідного періоду. Середня заробітна плата на підприємстві також враховується при підтвердженні статусу критично важливого.
| Тип території / підприємства | Мінімальна зарплата для бронювання | Коефіцієнт від мінімальної зарплати |
|---|---|---|
| Загальний випадок | 25 941 грн | 3 |
| Території бойових дій та окуповані (без дати завершення) | 21 618 грн | 2,5 |
Після таблиці: наведені цифри базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, що діє у 2026 році. Роботодавцям слід регулярно перевіряти актуальний розмір мінімалки та перераховувати пороги відповідно.
Порядок оформлення бронювання від мобілізації
Процес повністю електронний і відбувається через Портал Дія. Спочатку підприємство або орган влади має бути включене до Єдиного переліку критично важливих. Після цього роботодавець формує список військовозобов’язаних працівників, які відповідають усім вимогам: перебувають у трудових відносинах, мають чинний військово-обліковий документ, уточнені дані в Реєстрі військовозобов’язаних та отримують зарплату не нижче встановленого порогу.
Список подається в електронній формі. Система автоматично перевіряє дані. У більшості випадків обробка займає до 72 годин. Для окремих категорій підприємств, зокрема оборонно-промислового комплексу, передбачені спрощені процедури та можливість бронювати працівників навіть за наявності певних порушень обліку — з терміном на виправлення до 45 днів.
Після позитивного рішення працівник автоматично переводиться на спеціальний військовий облік. Інформація відображається в застосунку «Резерв+».
Квоти та обмеження при бронюванні
Стандартна квота становить не більше 50 % від загальної кількості військовозобов’язаних працівників підприємства станом на визначену дату. Для підприємств оборонно-промислового комплексу та окремих критично важливих об’єктів, що виконують особливо важливі державні замовлення, можливе бронювання до 100 % персоналу.
Працівники, які вже мають відстрочку за іншими підставами статті 23 Закону про мобілізаційну підготовку, а також сумісники враховуються в квоту лише за одним місцем роботи. Це запобігає штучному завищенню кількості заброньованих. Перевищення квоти є підставою для анулювання бронювання та, в окремих випадках, перегляду статусу критично важливого підприємства.
Строки дії бронювання та підстави анулювання
Бронювання надається на строк дії статусу критично важливого підприємства або на конкретний період, визначений у рішенні. Зазвичай це до 12 місяців, але точний термін залежить від обставин. Після закінчення строку бронювання автоматично припиняється, якщо не подано заяву на продовження.
Анулювання відстрочки відбувається у таких випадках: звільнення працівника (крім внутрішнього переведення), закінчення строку дії статусу критично важливого, надання відстрочки з інших підстав, ліквідація підприємства, а також при перевищенні встановлених квот. Рішення про анулювання формується автоматично через електронну взаємодію систем.
Відмінності бронювання від інших видів відстрочки
Бронювання відрізняється від сімейних, медичних чи освітніх відстрочок тим, що воно прив’язане не до особистих обставин працівника, а до його робочого місця та статусу роботодавця. Інші відстрочки оформлюються безпосередньо через територіальний центр комплектування на підставі документів, що підтверджують право.
Бронювання не скасовує обов’язок військового обліку та не звільняє від проходження військово-лікарської комісії. Воно лише відтерміновує призов на час дії броні. Якщо працівник звільняється з заброньованого місця роботи, відстрочка припиняється автоматично.
Практичні аспекти для роботодавців та працівників у 2026 році
Роботодавцям рекомендовано до 1 вересня 2026 року перевірити відповідність підприємства оновленим критеріям та забезпечити рівень заробітних плат не нижче встановлених порогів. Працівникам варто контролювати статус у застосунку «Резерв+» та уточнювати дані військового обліку завчасно.
У разі відмови в бронюванні підприємство може оскаржити рішення в адміністративному порядку або звернутися за роз’ясненнями до Міністерства економіки чи відповідного галузевого органу. Фахівці радять вести внутрішній облік військовозобов’язаних та регулярно звіряти дані з Реєстром.
Зміни 2026 року спрямовані на підвищення прозорості механізму, запобігання зловживанням та забезпечення бронювання саме тих фахівців, без яких критичні процеси в економіці та обороні неможливі. Дотримання вимог до зарплати, квот та критеріїв критичності дозволяє підприємствам легально зберігати ключовий персонал у складний період.
Для отримання індивідуальних роз’яснень з конкретної ситуації доцільно звертатися безпосередньо до уповноважених органів або кваліфікованих юристів, які спеціалізуються на військовому праві. Актуальна інформація завжди доступна на офіційних ресурсах Міністерства оборони України та Міністерства економіки України.