Коротко:
- Без спеціального дозволу збирати дрова, сухостій чи повалені стовбури в посадках (лісосмугах) не можна.
- Дозволено лише дрібний хмиз, опале листя, хвою та кору, які вже лежать на землі.
- За порушення — адміністративні штрафи від кількох сотень гривень і вище, плюс відшкодування шкоди.
- Полезахисні смуги мають захисний статус і не є «нічийними».
- Легальний шлях — купити дрова через офіційні канали або отримати дозвіл від балансоутримувача.
Питання «чи можна збирати дрова в посадці» виникає щоосені й щозими, особливо в селах і на околицях міст. Люди бачать сухі гілки, повалені вітром дерева й думають: ну хто ж їх шкодує. Насправді ситуація зовсім інша. Українське законодавство чітко розмежовує загальне користування лісовими ресурсами і спеціальне. Дрова, навіть сухі, належать до другого.
Посадки, або полезахисні лісосмуги, — це не просто ряд дерев уздовж поля. Вони виконують захисну функцію: стримують вітер, зберігають вологу, захищають ґрунт від ерозії. І саме тому закон ставиться до них жорстко. Самовільний збір деревини там майже завжди є порушенням.
Цей матеріал пояснює правила на основі чинних норм. Він не замінює консультацію юриста чи лісівника. Якщо маєте конкретну ділянку — краще уточнити у місцевій раді чи лісництві.
Що таке посадка і який у неї статус
У побуті «посадка» означає будь-яку лісосмугу вздовж поля, дороги чи канави. Юридично це полезахисні лісові смуги або інші захисні насадження. Після змін 2018–2019 років частина таких смуг перейшла зі складу земель лісогосподарського призначення до земель сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя). Але це не зробило їх вільними для збору дров.
Правила утримання полезахисних лісових смуг, затверджені Кабінетом Міністрів, зобов’язують власників і користувачів ділянок берегти насадження. Будь-яка рубка, обрізка чи вивезення деревини потребує погодження. На практиці балансоутримувачем часто виступає територіальна громада, дорожня служба або лісове підприємство.
За спостереженнями, у багатьох селах люди досі вважають, що «якщо дерево вже всохло — можна брати». Це поширена помилка. Сухостій, вітровал і навіть зламані гілки залишаються лісовим ресурсом або частиною захисного насадження. Держава чи громада розпоряджається ними, а не перехожий з пилкою.
Лісовий кодекс України розділяє два режими. Загальне використання дозволяє вільно збирати гриби, ягоди, горіхи, лікарські трави й квіти (крім червонокнижних). Спеціальне використання — це вже заготівля деревини. Для нього потрібен лісорубний квиток або лісовий квиток.
Що саме можна брати без дозволу
Тут межі досить вузькі. Без спеціального документа громадяни можуть збирати те, що офіційно називають лісовою підстилкою:
- опале листя;
- хвою;
- кору, яка сама відшарувалася;
- дуже тонкі сухі гілочки, що вже лежать на землі.
Обсяг має бути мінімальним — на особисті потреби, без вивезення мішками чи причепами. Якщо гілка товстіша за палець або ви починаєте пиляти чи рубати — це вже заготівля. У практиці лісівники радять орієнтуватися на діаметр до 2–3 см і лише те, що лежить, а не висить.
Все інше — стовбури, товсті гілки, пні, сухостій, що стоїть, — під забороною. Навіть якщо дерево повалив буревій і воно давно лежить. Воно все одно належить власнику або постійному користувачу.
Які штрафи передбачені
Порушення фіксують за кількома статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення. Найчастіше застосовують:
- статтю 64 — порушення порядку заготівлі та вивезення деревини;
- статтю 65 — незаконна порубка, пошкодження лісових культур і молодняка;
- статтю 65-1 — знищення або пошкодження полезахисних смуг і захисних насаджень.
Розміри штрафів для громадян починаються від приблизно 100–250 гривень за дрібні випадки і зростають до 500–1000 гривень і вище, коли йдеться про пошкодження захисних смуг. Посадові особи платять більше. Крім штрафу, доводиться відшкодовувати завдану шкоду — а вона може бути значно вищою за сам штраф.
Якщо обсяг великий або дії системні, можлива кримінальна відповідальність. На практиці більшість випадків закінчуються адмінпротоколом, але ризик є завжди. Особливо якщо вас зупинять на дорозі з навантаженим причепом без документів.
У воєнний час у багатьох регіонах діють додаткові обмеження на відвідування лісів. Це окрема історія, але вона тільки посилює загальну обережність.
Як заготовити дрова законно
Найпростіший і найнадійніший спосіб — купити. Державне підприємство «Ліси України» і його філії продають дрова населенню. Працює офіційний онлайн-магазин «ДроваЄ». Там можна обрати найближчого постачальника, тип деревини й обсяг. На одну людину встановлено річний ліміт — 15 кубометрів.
Якщо хочете саме з конкретної посадки — звертайтеся до балансоутримувача. Це може бути сільська чи селищна рада, дорожня служба, комунальне підприємство. Вони оформлюють дозвіл або ордер після огляду ділянки. Самостійно «розчищати» смугу, навіть якщо вона захаращена, орендар поля не має права.
Процедура зазвичай така: заява, комісійний огляд, рішення, оформлення документів, сплата збору (якщо потрібно). Час займає від кількох днів до кількох тижнів залежно від регіону.
Типові помилки і реальні ситуації
За досвідом спілкування з людьми в різних областях, найчастіші промахи такі. Перший — «я ж тільки сухостій». Людина ріже стояче сухе дерево і вважає, що все чисто. Ні. Другий — «я беру лише те, що лежить». Але вантажить у кузов товсті стовбури. Третій — перевозять без жодних паперів і дивуються, коли зупиняють.
Були випадки, коли люди збирали хмиз біля дороги, а виявлялося, що це смуга відводу автодороги. Відповідальність та сама. Або брали в посадці біля поля, а власник землі чи громада вже мали плани на санітарну рубку.
Ще один нюанс: зберігання дров без документів про походження теж може створити проблеми. Якщо вас попросять пояснити, звідки деревина, краще мати чек чи квиток.
У практиці помічав, що в одних громадах до дрібного хмизу ставляться лояльно, в інших — перевіряють жорсткіше. Краще не ризикувати й не сподіватися на «може, пронесе».
Чому закон такий суворий
Сухі і повалені дерева — не сміття. Вони утримують вологу, дають притулок комахам і дрібним тваринам, збагачують ґрунт при розкладанні. У полезахисних смугах це особливо важливо: ці насадження і так часто в поганому стані через вік, відсутність догляду і воєнні дії. Самовільний збір тільки прискорює їхню деградацію.
Крім того, лісозаготівля — небезпечна робота. Падаючі стовбури, пилки, важка фізична праця. Держава не хоче, щоб громадяни самі собі створювали ризики, а потім ще й завдавали шкоди насадженням.
Є й економічний бік. Легальна заготівля дає кошти місцевим бюджетам і лісгоспам. Нелегальна — просто забирає ресурс.
Що робити, якщо дуже потрібні дрова
Спочатку перевірте, чи є у вашому районі можливість купити через «ДроваЄ» або безпосередньо в лісництві. Ціни зазвичай нижчі за ринкові «з рук». Якщо потрібен саме сухостій з конкретної смуги — пишіть офіційну заяву до місцевої ради. Іноді громади самі організовують санітарні рубки і роздають або продають деревину жителям.
Не варто покладатися на оголошення в інтернеті про «дешеві дрова з посадки». Часто це саме той товар, за який потім можуть виникнути питання.
І ще раз: цей текст не є юридичною консультацією. Норми можуть уточнюватися, а ситуація на місці залежить від конкретного балансоутримувача. Найкраще один раз уточнити у відповідному органі, ніж потім платити штраф і повертати деревину.
Якщо коротко підсумувати позицію: збирати дрова в посадці можна тільки тоді, коли у вас є документ, що дозволяє це робити. У всіх інших випадках — ні. Краще витратити час на офіційну покупку, ніж ризикувати штрафом і проблемами з законом. Лісосмуги й так виконують важливу роботу для наших полів. Нехай краще стоять і захищають, ніж зникають через самовільні заготівлі.
