Кістки мамонта, затонулий нацистський корабель і вибухонебезпечні боєприпаси часів Другої світової війни. Усе це останніми тижнями з’явилося з вод Дунаю. Річка через рекордне обміління дедалі більше оголює своє дно.
Подібні знахідки — лише найочевидніший наслідок масштабної проблеми. Чергова літня посуха за кілька тижнів перетворилася на джерело криз для багатьох країн Центральної та Східної Європи. Це частина ширшої кліматичної проблеми, що охоплює весь континент. У Франції та Іспанії вирують лісові пожежі. Раніше цього літа Франція через спеку зупиняла ядерні енергоблоки. Зараз увага прикута до регіону Центральної та Східної Європи.
Посуха вдарила по енергетиці. Але не лише по ній. Угорщина опинилася перед загрозою зупинки єдиної АЕС у Пакші. Румунія підривала скелясте дно, щоб урятувати охолодження Чернаводської АЕС. Сербія втратила значну частину гідрогенерації. Австрія зазнала збитків у річковому судноплавстві та туризмі. Молдова опинилася на порозі відключень електроенергії, бо залежить від сусідів, які самі відчувають дефіцит.
Історично низький рівень води у басейні Дунаю кліматологи пов’язують із поєднанням тривалої спеки, браку опадів у весняно-зимовий період і швидкого скорочення запасів снігу та льодовиків в Альпах. Становище річки цього літа ставить важливе питання: якщо мілкий Дунай стане новою нормою, чи готові до цього країни, чия енергетика, транспорт і економіка десятиліттями будувалися з розрахунком на зовсім іншу ріку.
Підводні артефакти та рекордне обміління
Упродовж століть, ще з часів Римської імперії, Дунай залишається однією з головних природних артерій Європи. Річка завдовжки близько 2850 кілометрів з’єднує десять країн. Свій шлях вона починає в Німеччині й прямує через Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Румунію, Болгарію, Молдову та Україну, перш ніж впасти у Чорне море. На її берегах розташовані чотири столиці — Відень, Братислава, Будапешт і Белград. Дунай з’єднаний з Майном і Рейном судноплавним каналом, тому товари можна транспортувати аж до Нідерландів.
Така транскордонність робить річку важливою інфраструктурною та економічною віссю Центральної та Південно-Східної Європи. Її води забезпечують судноплавство, енергетику, сільське господарство та доступ до Чорного моря. Будь-які зміни стану ріки мають наслідки далеко за межами окремої країни. Цього літа ця залежність стала особливо очевидною.
Рівень води в Дунаї став одним із найнижчих за останні десятиліття. Німецька інформаційна система про низький рівень води повідомила, що наприкінці липня 78 відсотків станцій на Дунаї зафіксували екстремально низький рівень. У Будапешті вода опустилася до 28 сантиметрів, побивши попередній антирекорд 25 жовтня 2018 року, коли було 33 сантиметри. Схожі антирекорди фіксували й в інших дунайських державах.
Через тривалу посуху, відсутність достатньої кількості опадів і високі температури окремі ділянки річки почали стрімко міліти. У Болгарії житель села Ряхово на півночі країни виявив кістки гігантської тварини льодовикового періоду — ймовірно, мамонта. Фахівці розпізнали у рештках нижню щелепу, два бивні та, можливо, ребро.
Інша знахідка виникла у районі сербського порту Прахово. На ділянці річки, що розділяє Сербію та Румунію, з-під води з’явився іржавий корпус одного з кораблів Чорноморського флоту нацистської Німеччини. Німці навмисно затопили їх восени 1944 року під час відступу. За оцінками істориків, у вересні того року в цьому районі могли бути затоплені до 200 німецьких військових суден. Частина з них досі може містити боєприпаси та військове спорядження.
У Будапешті з Дунаю витягли військовий мотоцикл і боєприпаси часів Другої світової війни. Владі довелося тимчасово закрити важливий міст Маргіт. Круїзні судна були змушені причалювати вище за течією. Частину туристичних рейсів скасували через неможливість безпечно пройти мілководні ділянки. Містяни й туристи активно фотографувалися на ділянках дна, які раніше були під водою.
У Хорватії поблизу міста Батіна з води підняли авіабомбу епохи Другої світової, яка містила майже 50 кілограмів вибухової речовини. Біля хорватського міста Опатоваць став добре помітний корпус судна, яке затонуло у 1937 році. Місцеві знали про його існування десятиліттями, однак раніше рівень води не опускався аж так сильно.
Масштаби обміління видно і з космосу. Порівняння супутникових знімків, зроблених в Угорщині 14 і 25 липня, зафіксувало широкі смуги світлого ґрунту на вигинах Дунаю, яких не було за вищого рівня води. Оголене дно — не просто незвична картина. Передовсім обміління створює дедалі більше практичних проблем для економіки та енергетики залежних від річки країн.
Вода для атомних станцій і удар по енергетиці
Проблеми стали першим серйозним енергетичним випробуванням для нового уряду Угорщини. 4 серпня прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що країна перебувала «за кілька міліметрів» від повного зупинення АЕС «Пакш» уперше за 44 роки існування станції. Вона є єдиною в країні. Об’єкт розташований безпосередньо на березі Дунаю біля міста Пакш. Охолодження традиційно залежить від стабільного рівня річки. Чотири діючі енергоблоки радянського типу за нормального режиму забезпечують приблизно половину виробництва електроенергії в Угорщині.
Станом на 5 серпня на АЕС «Пакш» працює лише одна з восьми турбін одного енергоблоку. Це означає втрату 1750 МВт для угорської енергосистеми. Загалом станція може виробляти 2027 МВт. Угорське населення наразі не відчуло істотного впливу. Вимкнули лише декоративне освітлення в Будапешті та обмежили швидкість місцевих трамваїв і метро. Дефіцит компенсується за рахунок газових електростанцій, відновлюваних джерел і істотного збільшення імпорту. Середньодобовий імпорт в останні дні був більш ніж утричі вищий, ніж у липні 2025 року.
Прем’єр закликав не очікувати швидкого покращення ситуації з водою. Під час пресконференції на АЕС «Пакш» він заявив, що найближчими днями рівень води в Дунаї, ймовірно, залишатиметься без суттєвих змін. Угорщина очікує на опади в Німеччині та Австрії у другій половині тижня, однак ця вода дістанеться до країни пізніше. Водночас Мадяр запевнив: наразі водо- та енергопостачання залишаються стабільними. Проте попередив, що найближчі два-три дні можуть бути складними.
На тлі загрозливої ситуації з’явилися звинувачення, нібито причиною низького рівня є навмисне утримання води Австрією чи Німеччиною у верхній течії. Угорська влада відкинула такі твердження. Міністр, відповідальний за охорону довкілля, Ласло Гайдош наголосив, що причина значно простіша: води в річці просто недостатньо. «Немає води — ні в Німеччині, ні в Австрії, ні в Словаччині», — заявив він. Міністр запевнив, що до Угорщини надходить саме та кількість води, скільки є вище за течією.
В Австрії цьогорічне обміління порівнюють із найсерйознішими періодами низької води останніх десятиліть — 2003 та 2018 роками. На вільних від гідроелектростанцій ділянках рівень приблизно на 60 сантиметрів нижчий за середній показник під час маловоддя. Нестача води впливає на виробництво електроенергії на ГЕС. У напівдержавного енергетичного концерну Verbund виробництво упало приблизно на 30 відсотків у порівнянні з багаторічним середнім показником.
Страждає й австрійське дунайське судноплавство. Повного припинення наразі вдалося уникнути. Державний оператор водних шляхів підтримує необхідну глибину фарватеру завдяки постійному моніторингу і регулярним днопоглиблювальним роботам. Вантажні перевезення річкою значно скоротилися: судна змушені брати менше вантажу. Частина перевезень стає економічно невигідною. У 2018 році, який досі вважався одним із найгірших, обсяг перевезень скоротився на чверть. Цьогоріч очікують подібного падіння. Круїзні рейси також доводиться обмежувати або скасовувати.
Австрійські фахівці звертають увагу на незвичний час обміління. Зазвичай найнижчі рівні фіксують наприкінці літа або восени. Цього року тривалий дефіцит опадів триває ще з грудня, а ситуація особливо загострилась у липні. Екологи попереджають про загрози для річкової екосистеми: через нагрівання води зменшиться ареал існування різних видів, загине риба.
Румунія, як і Угорщина, зіткнулася з обмеженням роботи своєї єдиної АЕС через маловоддя. Їй довелося зупинити один з енергоблоків станції в Чернаводе, яка також використовує воду з Дунаю для охолодження. Щоб запобігти повній зупинці і спрямувати більше води до системи охолодження, румунська влада почала термінові роботи та виділила додаткове фінансування. Одним із найбільш незвичних заходів стало рішення підірвати з великою кількістю вибухівки скельну ділянку на березі Дунаю, щоб змінити напрямок течії, а також затопити чотири баржі у спеціально визначених місцях. Наразі ці кроки дали результат: один блок станції досі працює.
Глава уряду Румунії Іліє Боложан наприкінці липня оголосив надзвичайну ситуацію та закликав населення економити електроенергію у вечірні години пікового споживання. Для економії два автомобільні заводи, які належать компаніям Dacia та Ford, домовилися призупинити роботу на понад два тижні. Бухарест звернувся за імпортом до сусідів. Компанія Nuclearelectrica почала закуповувати електроенергію з України. У нас наразі її дефіциту немає.
Складність румунської ситуації полягає ще й у тому, що румунські ГЕС забезпечують третину всього виробництва електроенергії країни. Вони також страждають від низької води не лише Дунаю, а й інших річок. Дві найпотужніші ГЕС «Залізні ворота I і II» на кордоні з Сербією мають важливе значення для обох країн. За оцінками з Белграда, наразі вони працюють лише на чверть потужності. Інженери попередили, що найближчим часом ці станції не будуть спроможні виробляти більше енергії через недостатні обсяги води.
Наслідки обміління відчувають не лише країни з великими енергетичними об’єктами. У Молдові міністр енергетики Дорін Жунгієту попередив громадян про можливі аварійні відключення електроенергії у вечірні години. Молдовський ринок залежить від сусідніх країн, де спека та рекордно низький рівень води в Дунаї вплинули на виробництво. Влада намагається компенсувати нестачу за рахунок закупівель на ринку, однак міністр закликав населення скоротити споживання.
Попри масштаб викликів, у Євросоюзі наразі не вбачають загрози для стабільності енергопостачання країн регіону. Європейська комісія заявила, що уважно стежить за ситуацією в Угорщині, Румунії, Болгарії та інших державах, однак поки не фіксує проблем із безпекою постачання. Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії вже координує дії з національними органами влади. За потреби Брюссель готовий скликати спеціальну групу з координації. На атомних електростанціях діють резервні механізми, а країни ЄС можуть підтримувати одна одну завдяки транскордонним поставкам.
Іншим наслідком низької дунайської води стало припинення роботи частини поромних переправ між Румунією та Болгарією. Мер невеликого румунського містечка Бекет Адріан Главан зазначив, що зупинки поромів траплялися і раніше, але зазвичай наприкінці серпня або на початку вересня, а не в липні. Біля мосту «Нова Європа» між Болгарією та Румунією обміління вдарило по місцевих рибалках. Через низький рівень води люди втратили можливість виходити на промисел. Місцеві кажуть, що тепер можуть переходити між країнами річку вбрід, чого раніше ніколи не траплялося.
У сільському господарстві румунські фермери стикаються з неможливістю вивезти частину врожаю річковим транспортом. Окремі виробники повідомляють, що тисячі тонн пшениці, ячменю та ріпаку залишаються на складах через неможливість завантажити їх на судна. Страждають і посіви: канали для зрошення, які залежать від води Дунаю, у багатьох районах пересихають.
Нинішня ситуація на Дунаї стала черговим нагадуванням про вразливість інфраструктури, яка десятиліттями сприймалась як щось стабільне. Якщо нинішня посуха не буде винятком, а стане регулярним явищем, країнам доведеться переглядати не лише управління водними ресурсами, а й сам принцип роботи інфраструктури, що десятиліттями спиралася на інший Дунай.
