У головному законодавчому органі нашої держави питання про кількість народних депутатів має не лише технічне, а й глибоке політичне та правове значення. Конституція чітко фіксує максимальну кількість місць у Верховній Раді, однак реальна кількість тих, хто сьогодні бере участь у засіданнях та голосуваннях, відрізняється. Це створює певні особливості в роботі парламенту, особливо в умовах воєнного стану.
Розуміння актуальної ситуації допомагає громадянам краще орієнтуватися в тому, як ухвалюються закони, хто несе відповідальність за рішення та чому деякі регіони можуть бути представлені не в повному обсязі. За останні роки цифра неодноразово змінювалася, і на середину 2026 року вона сягнула історичного мінімуму. Водночас основоположні принципи залишаються незмінними.
Яка кількість депутатів передбачена Конституцією України
Згідно зі статтею 76 Конституції України, конституційний склад Верховної Ради України становить чотириста п’ятдесят народних депутатів. Ця норма є фундаментальною для організації законодавчої влади в державі. Вона означає, що парламент може налічувати до 450 обраних представників народу, які отримують свої мандати на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років.
Така кількість не є випадковою. Вона стала результатом компромісу під час ухвалення Конституції 1996 року та відображає прагнення забезпечити достатньо широке представництво різних регіонів, політичних сил і соціальних груп. У змішаній виборчій системі, яка діяла на виборах 2019 року, половина місць розподілялася за пропорційними списками партій, а інша — за мажоритарними округами. Це дозволяло поєднувати партійну відповідальність із безпосереднім зв’язком депутата з конкретною територією.
Важливо пам’ятати, що 450 — це не просто цифра. Це максимальна межа, яка гарантує, що навіть за умови певної ротації парламент зберігає легітимність і здатність ухвалювати рішення від імені всього українського народу. Зміна цієї норми потребує внесення змін до Конституції, що є складною процедурою з високими вимогами до підтримки в суспільстві та серед парламентарів.
Актуальна кількість народних депутатів у 2026 році
Станом на початок липня 2026 року у Верховній Раді України працюють 392 народні депутати. Це найнижчий показник за всі роки незалежності нашої держави. Різниця між конституційною нормою та реальністю становить 58 вакантних місць, які наразі не можуть бути заповнені через відсутність виборів.
Ця ситуація склалася не за один день. Починаючи з 2019 року, коли дев’яте скликання розпочало роботу з приблизно 424 активними мандатами (частина округів у тимчасово окупованих територіях не змогла провести повноцінне голосування), кількість поступово зменшувалася. Кожен випадок вибуття має свої юридичні підстави та впливає на загальну динаміку роботи парламенту.
Головні причини зменшення складу — це природні та воєнні обставини. Деякі депутати склали повноваження за особистою заявою, перейшовши на інші державні посади або з особистих мотивів. Інші втратили мандати через судові рішення, зокрема у справах, пов’язаних із загрозою національній безпеці. На жаль, частина народних депутатів загинула, виконуючи свій обов’язок перед країною. Воєнний стан, запроваджений у лютому 2022 року та неодноразово продовжений, унеможливив проведення проміжних виборів для заповнення вакансій. Таким чином, парламент продовжує працювати у складі, який є меншим за конституційний, але повністю легітимним до проведення чергових виборів.
Цей факт має практичне значення для кожного громадянина. Менша кількість депутатів означає, що кожен голос у сесійній залі набуває більшої ваги при ухваленні законів. Водночас це створює додаткове навантаження на тих, хто залишається, адже обсяг роботи — від розгляду законопроєктів до участі в комітетах — не зменшується.
Склад фракцій та груп: як розподілені місця у парламенті
Поточний склад Верховної Ради відображає не лише загальну кількість, а й розподіл впливу між політичними силами. Незважаючи на зменшення загального числа депутатів, найбільша фракція зберігає стабільну перевагу, що дозволяє їй формувати порядок денний та забезпечувати проходження ключових рішень.
Ось як виглядає актуальний розподіл за фракціями та депутатськими групами станом на липень 2026 року:
| Назва фракції або депутатської групи | Кількість народних депутатів | Дата створення |
|---|---|---|
| Фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ “СЛУГА НАРОДУ” | 228 | 29.08.2019 |
| Фракція політичної партії “ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ” | 26 | 29.08.2019 |
| Фракція Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” | 24 | 29.08.2019 |
| Фракція Політичної Партії “ГОЛОС” | 19 | 29.08.2019 |
| Депутатська група “Платформа за життя та мир” | 21 | 21.04.2022 |
| Депутатська група “ДОВІРА” | 19 | 06.12.2019 |
| Депутатська група “Партія “За майбутнє” | 18 | 29.08.2019 |
| Депутатська група “Відновлення України” | 17 | 22.05.2022 |
| Народні депутати, які не входять до складу жодної фракції чи групи | 20 | — |
Дані про кількісний склад фракцій та загальну кількість депутатів базуються на інформації офіційного порталу Верховної Ради України.
Як бачимо, фракція «Слуга Народу» налічує 228 депутатів. Це більше половини від актуального складу і забезпечує їй можливість самостійно ухвалювати багато рішень, що потребують простої більшості. Інші фракції та групи представляють опозиційні або альтернативні погляди, формуючи необхідний плюралізм у дебатах. Позафракційні депутати часто відіграють роль «вагомого голосу», їхня позиція може впливати на результат у суперечливих питаннях.
Така структура не є статичною. Протягом скликання відбувалися переходи між групами, виключення та приєднання, що відображає динаміку політичного життя. Однак загальна тенденція до зменшення загальної кількості депутатів зберігається через об’єктивні причини.
Історичний контекст та спроби зміни кількості місць
З моменту ухвалення Конституції України 1996 року норма про 450 депутатів залишалася незмінною. Це стабільний орієнтир, який пережив кілька виборчих циклів та політичних криз. У 2019 році, під час позачергових виборів, система була змішаною: 225 місць за партійними списками та 225 — за одномандатними округами. Частина останніх залишилася вакантною через тимчасову окупацію Криму та окремих районів Донецької й Луганської областей.
У 2020 році обговорювалася ідея суттєвого реформування: зменшити конституційну кількість депутатів до 300 та перейти на повністю пропорційну систему. Законопроєкт пройшов перше читання, однак для остаточного ухвалення потрібна була підтримка конституційною більшістю — 300 голосів. Цього не сталося, і норма залишилася на рівні 450. Такий результат показує, наскільки чутливою є тема представництва для суспільства та політичних еліт.
Сьогодні, у 2026 році, питання про оптимальну кількість депутатів знову може стати актуальним після завершення воєнного стану. Експерти та політики дискутують про те, чи варто зберігати 450, чи адаптувати під нові реалії — з урахуванням демографічних змін, окупованих територій та досвіду воєнного часу. Але будь-які зміни вимагатимуть широкого суспільного консенсусу та чіткої процедури.
Вплив воєнного стану на склад та роботу Верховної Ради
Воєнний стан, запроваджений 24 лютого 2022 року, став визначальним фактором для багатьох аспектів державного життя, включаючи роботу парламенту. Конституція та закони передбачають, що в таких умовах чергові вибори не проводяться, а повноваження діючого скликання продовжуються до моменту обрання нового складу. Саме тому дев’яте скликання працює вже сьомий рік замість п’яти.
Це рішення має як переваги, так і виклики. З одного боку, країна зберігає безперервність законодавчої роботи в критичний період: ухвалюються бюджети, закони про оборону, соціальний захист, євроінтеграцію. З іншого — вакансії накопичуються, а деякі регіони, особливо ті, що перебувають під тимчасовою окупацією, не мають повноцінного представництва в сесійній залі. Депутати, обрані від цих територій у 2019 році, у багатьох випадках втратили зв’язок із виборцями або не змогли продовжувати діяльність.
Парламент адаптувався до нових умов. Засідання відбуваються регулярно, часто в умовах підвищеної безпеки. Голосування проводяться як очно, так і з використанням технічних засобів у разі потреби. Важливо, що навіть зі скороченим складом Рада зберігає кворум та здатність ухвалювати рішення. Це свідчить про стійкість інституту, хоча й підкреслює необхідність відновлення повноцінного представництва після перемоги.
Що чекає на парламент у майбутньому
Після припинення воєнного стану Україна має провести вибори до Верховної Ради у встановлені законом строки. Це стане моментом оновлення складу: з’явиться можливість заповнити вакансії, оновити фракційну структуру та, можливо, переглянути деякі процесуальні аспекти. Політичні сили вже готуються до цього етапу, аналізуючи поточні рейтинги та суспільні настрої.
Одночасно тривають дискусії про реформування виборчої системи та, можливо, кількості депутатів. Деякі експерти пропонують зменшити склад для підвищення ефективності роботи, інші наголошують на важливості збереження широкого представництва, особливо з урахуванням майбутнього відновлення окупованих територій. Остаточне рішення залежатиме від результатів публічних обговорень та політичної волі.
Для пересічного громадянина важливо розуміти: кількість депутатів — це не абстрактна цифра. Вона безпосередньо впливає на те, наскільки різноманітними будуть голоси в залі, наскільки ретельно розглядатимуться законопроєкти та наскільки близько парламент стоятиме до потреб людей у різних куточках країни. Сьогоднішні 392 депутати несуть відповідальність за долю України в найскладніший період її історії, і від їхньої роботи залежить якість законів, які регулюють наше повсякденне життя.
Ключові факти, які варто запам’ятати: конституційна кількість місць у Верховній Раді України — 450. Актуальна кількість діючих народних депутатів станом на липень 2026 року — 392. Найбільша фракція — «Слуга Народу» з 228 мандатами. Вакансії виникли переважно через воєнні обставини, відставки та правові рішення. Після завершення воєнного стану очікується проведення виборів, які оновять склад парламенту. Ці цифри допомагають краще зрозуміти механізми роботи найвищого представницького органу держави та оцінити виклики, з якими він стикається.