Право учасників бойових дій на земельну ділянку закріплене в українському законодавстві вже багато років. Воно дає можливість отримати наділ із земель державної чи комунальної власності для будівництва житла, садівництва чи ведення особистого селянського господарства. Проте реалізація цього права в умовах тривалого воєнного стану має чіткі обмеження, які варто знати перед тим, як починати будь-які кроки.
Станом на 2026 рік більшість процедур безоплатної передачі землі у власність призупинені. Це не скасовує саму пільгу, але змушує чекати скасування воєнного стану або шукати винятки, передбачені законом. У нашій практиці ми бачимо, що багато ветеранів готують документи вже зараз, щоб після зняття обмежень швидко завершити оформлення.
Розберемо, хто саме має право, які розміри ділянок дозволені, що саме заборонено зараз і як виглядає повний алгоритм дій, коли процедура знову стане доступною.
Хто має право на земельну ділянку
Статус учасника бойових дій відкриває першочергове право на відведення землі. Це стосується не лише тих, хто воював після 24 лютого 2022 року, а й учасників антитерористичної операції та осіб, прирівняних до них згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Головна умова — людина ще не скористалася своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки відповідного цільового призначення. Один раз можна отримати ділянку для садівництва, один раз для особистого селянського господарства і один раз для будівництва житла. Повторно за тим самим призначенням отримати землю не вийде.
Право поширюється і на членів сімей загиблих захисників у окремих випадках, але базовий механізм працює саме для осіб зі статусом УБД.
Які розміри ділянок можна отримати
Норми безоплатної приватизації чітко прописані в Земельному кодексі України. Вони залежать від цільового призначення і місця розташування ділянки.
| Цільове призначення | Максимальний розмір | Примітки |
|---|---|---|
| Ведення садівництва | 0,12 га | Незалежно від населеного пункту |
| Особисте селянське господарство | 2,0 га | Найбільший можливий наділ |
| Присадибна ділянка (будівництво житла) | 0,25 га — у селах 0,15 га — у селищах 0,10 га — у містах |
Розмір залежить від типу населеного пункту |
| Індивідуальне дачне будівництво | 0,10 га | — |
Дані наведені відповідно до статті 121 Земельного кодексу України. Джерело: Земельний кодекс України.
Важливо розуміти: ці розміри — максимальні. Орган місцевого самоврядування може виділити меншу ділянку, якщо вільної землі відповідного розміру немає.
Поточні обмеження під час воєнного стану
Під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну власність заборонена. Заборонено також видавати дозволи на розроблення документації із землеустрою з метою такої передачі.
Це правило закріплене в перехідних положеннях Земельного кодексу. Воно діє з кінця 2022 року і залишається чинним у 2026 році. Винятки існують лише в кількох випадках:
- коли на земельній ділянці вже розташовані будівлі чи споруди, які належать заявнику на праві власності;
- коли ділянка була передана в користування до 1 січня 2002 року;
- у окремих ситуаціях, пов’язаних із знищенням нерухомості внаслідок російської агресії.
Для більшості учасників бойових дій, які хочуть отримати нову вільну ділянку «з нуля», процедура зараз недоступна. Право зберігається і буде відновлене після скасування воєнного стану.
Покрокова процедура отримання землі
Коли обмеження знімуть, алгоритм виглядатиме так.
Спочатку потрібно знайти вільну ділянку. Найзручніший спосіб — переглянути Публічну кадастрову карту. Ділянки, які вже зареєстровані, зазвичай позначені. Території без позначок або з позначкою незареєстрованих земель можуть бути вільними. Після цього варто звернутися до місцевої ради чи територіального органу Держгеокадастру, щоб підтвердити статус землі.
Далі готується клопотання. У ньому вказують бажане місце розташування, орієнтовний розмір і цільове призначення ділянки. До клопотання додають графічні матеріали — викопіювання з кадастрової карти або схематичний план.
Клопотання подають до органу, який має право розпоряджатися відповідною землею:
- сільської, селищної чи міської ради — якщо земля комунальна і розташована в межах населеного пункту;
- обласної державної адміністрації або Головного управління Держгеокадастру в області — для земель державної власності за межами населених пунктів або для сільськогосподарських потреб.
Орган має розглянути клопотання протягом місяця і або дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або надати мотивовану відмову. Після отримання дозволу замовляють проект землеустрою у сертифікованого інженера-землевпорядника. Готовий проект погоджують, а потім орган влади приймає рішення про передачу ділянки у власність. Завершальний етап — реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав.
Які документи потрібні
Базовий пакет включає:
- клопотання з зазначенням цільового призначення та орієнтовних розмірів;
- копію паспорта та ідентифікаційного коду;
- документ, що підтверджує статус учасника бойових дій (посвідчення УБД);
- графічні матеріали з місцем розташування бажаної ділянки.
Якщо ділянка перебуває в користуванні іншої особи, може знадобитися її погодження. Для фермерського господарства іноді вимагають підтвердження досвіду роботи в сільському господарстві.
Усі документи подають особисто, через представника або рекомендованим листом. Послуга з надання дозволу безоплатна.
Практичні поради для учасників бойових дій
Навіть зараз має сенс зібрати повний пакет документів і зробити викопіювання з кадастрової карти. Коли воєнний стан скасують, черга на оформлення буде великою, і підготовлені заявники отримають перевагу.
Уважно перевіряйте цільове призначення землі. Ділянка для садівництва не підійде для будівництва капітального будинку без зміни цільового призначення, а це окрема і досить складна процедура.
Якщо отримаєте відмову — вимагайте письмове мотивоване рішення. Його можна оскаржити в адміністративному суді протягом шести місяців. У практиці трапляються випадки, коли відмови виявлялися необґрунтованими, і суди ставали на бік заявників.
Найкраща стратегія зараз — не чекати пасивно, а підготувати всі документи та чітко розуміти, яку саме ділянку і для якої мети ви хочете отримати.
Право на землю для учасників бойових дій залишається одним із важливих елементів державної підтримки. Його реалізація залежить від завершення воєнного стану, але знання процедури і підготовка документів уже сьогодні значно спрощують шлях, коли обмеження будуть зняті.